Доповідачем ПАРЄ щодо українського освітнього закону призначено депутата з Естонії. Таке рішення ухвалив Комітет Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) з питань культури.
Естонському депутату Андреасу Херкелю доручили до вечора вівторка підготувати текст проекту резолюції стосовно мовної норми Закону України «Про освіту», який збурив наших сусідів — Угорщину і Румунію, котрі й ініціювали розгляд цього питання під час термінових дебатів на сесії ПАРЄ в четвер. Як інформує «Європейська правда», українська делегація задоволена призначенням доповідачем Андреаса Херкеля, оскільки він розуміється на функціонуванні держави з наявністю мовних меншин, не має сентиментів щодо Угорщини (яка висловлює ключові зауваження до України) і раніше демонстрував політичну підтримку Україні.
Однак тема України так чи інакше була присутня і під час перших двох днів роботи сесії ПАРЄ. По-перше, тому що цього разу робота сесії розпочалася з виборів нового президента ПАРЄ — замість Педро Аграмунта, який був змушений піти у відставку не в останню чергу через принципову позицію української делегації, яка закликала ПАРЄ відреагувати на поїздку Аграмунта до Сирії спільно з російськими військовиками та депутатами. «Завдяки історії з Педро Аграмунтом всі європейські політики отримали гарний урок про те, чим може закінчитися для них співпраця з путінським режимом», — написав на своїй сторінці у Фейсбуці народний депутат України і член делегації в ПАРЄ Олексій Гончаренко.
Під час перших двох турів у понеділок обрати нового президента ПАРЄ не вдалося.
У перші дні сесії виник ще один невеличкий скандал, спричинений черговою спробою керівництва Ради Європи повернути до сесійної зали ПАРЄ делегацію з Росії. Так, у понеділок голова нашої парламентської делегації Володимир Ар’єв повідомив, що в групу Європейської народної партії (ЄНП) прийшов генсек РЄ Турбйорн Ягланд, який заявив, що після відмови Росії робити членські внески перед організацією залишилися два виходи: зберегти цінності або зберегти саму Раду Європи. «Отже, маємо спробу вищого керівника РЄ переконати піддатися на прямий шантаж. Оскільки без цінностей захисту демократії і прав людини РЄ перетвориться на блабла-клуб по інтересах, я та інші члени української делегації разом із грузинами і литовцями дали жорстку відповідь Ягланду. Ми навіть попередили, що в цьому клубі тоді нічого буде робити», — написав депутат. Однак він зазначив, що в групі соціалістів є прибічники ідеї повернення Росії в сесійну залу ПАРЄ. «Саме цими процесами і пояснюється спроба наїзду на Україну через закон про освіту як на головного смутьяна і борця проти російського корупційного впливу. Всі старожили Ради Європи чітко відзначили особливе політичне підґрунтя цього питання», — підсумував Володимир Ар’єв і зауважив, що, попри все, «кількість тих, хто готовий стояти на захисті цінностей, а не торгувати ними, все ще вельми велика в Раді Європи».
Учора речник генерального секретаря Ради Європи Деніел Хольтген розтлумачив позицію Турбйорна Ягланда і заявив, що насправді він пояснив на зустрічі з групою ЄНП, що «рішення про присутність Росії у ПАРЄ було б важливим через голосування за керівних посадовців Ради Європи, за генерального секретаря організації, за комісара РЄ з прав людини, а також за суддів ЄСПЛ», цитує «Європейська правда». Речник генерального секретаря наполягає, що ці питання «відокремлені від питання сплати внеску Росією». «Ягланд під час зустрічі також сказав, що несплата внеску є неприйнятною для країни-члена РЄ», — додав він.
Нагадаємо, що РФ відмовилася сплачувати членські внески до Ради Європи, поки їй не буде поновлено право голосу в ПАРЄ, відібране рішенням асамблеї через анексію Криму та агресію на сході України.
