Доки відбуваються консультації, законотворча робота має тривати

Більшість наполягає чітко дотримуватися законної процедури внесення конституційних змін, а така процедура тривала. А допоки відбуваються політичні консультації, законодавчої роботи у Верховній Раді накопичилося «з головою» — останній соціально-економічний закон було прийнято в парламенті ще 19 грудня минулого року. Відкритим також залишається питання обрання нового Прем’єр-міністра України.

На початку погоджувальної ради Голова Верховної Ради Володимир Рибак повідомив, що депутатські фракції напрацювали три варіанти змін до Конституції України, проте жодного узгодженого документа немає. Він нагадав, що минулого пленарного тижня парламент розглянув тільки два питання: затвердили розклад засідань ІV сесії та календарний план. «Через політичні розбіжності парламент не приймав рішення, — зауважив Володимир Рибак. — А ми провели політичні консультації». За ініціативою глави парламенту минулого тижня було створено робочу групу з підготовки конституційних змін, яка провела три наради. Позачергову сесію парламенту не було скликано через відсутність предмета для обговорення на такій сесії. «На цей момент у Верховній Раді не зареєстрований жоден проект для повернення до Конституції 2004 року, — сказав Володимир Рибак. — Ми маємо три варіанти змін до Основного Закону. Вони відрізняються концептуально. Але жоден із них не зареєстровано. Тому виникає питання: далі проводити консультації і як паралельно забезпечити роботу парламенту.

Щоб «потроху рухатися далі», Голова Верховної Ради запропонував створити Тимчасову спеціальну комісію, яка має напрацювати і підготувати узгоджений проект змін до Конституції. До складу такої комісії, на думку Володимира Рибака, мають увійти представники всіх депутатських фракцій, а за потреби — фахівці конституційного права. Розроблений узгоджений законопроект може бути надіслано на висновок до Венеціанської комісії та згідно з процедурою — до Конституційного Суду. До того ж Володимир Рибак відзначив, що парламентська більшість готова розглядати зміни до Конституції, але відповідно до розділу XІІІ Основного Закону. На думку глави парламенту, політичні лідери можуть і надалі проводити консультації щодо конституційних змін, а Верховна Рада має з вівторка продовжити роботу над розглядом важливих соціально-економічних законопроектів.

Лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов розділив таку точку зору: зміни до Конституції мають відбуватися чітко у відповідності до розділу XІІІ Конституції. «Якщо хочемо побудувати державу на перспективу, еволюційним, а не революційним шляхом, то нам треба проходити всі етапи, — підкреслив О. Єфремов. — Зміни до Конституції необхідно проводити в рамках чинної Конституції та законодавчого поля».

Олександр Єфремов застеріг, що політична криза в Україні, яка затяглася, ризикує перетворитися на економічну кризу. І якщо депутати не зможуть налагодити нормальну роботу парламенту, наголосив він, відповідальність за ситуацію у державі нестимуть представники і більшості, і опозиції.

До того ж О. Єфремов нагадав, як лідер фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк у 2004 році, перебуваючи на той час на посаді Голови Верховної Ради, в інтерв’ю одній із газет виступав за поетапну підготовку змін до Конституції через висновок Конституційного Суду та всеукраїнський референдум. А в 2009 році заявляв, що Конституція 2004 року — «це трагедія». Фракція Партії регіонів підтримала створення ТСК чи робочої групи, яка б напрацювала зміни до Основного Закону чи нову Конституцію. «І тоді у вересні є можливість прийняти нову Конституцію, яка була б сприйнята всім суспільством», — сказав Єфремов. Він також висловив думку, що парламент повинен працювати незалежно від переговорного процесу і розглядати закони, а зміни до Конституції треба проголосувати консенсусом у рамках Конституції і того законодавчого поля, яке існує в нашій державі.

Лідер фракції «УДАР» Віталій Кличко закликав Генпрокуратуру негайно закрити всі кримінальні справи щодо заарештованих активістів, а не впродовж місяця, а Генпрокурор має з парламентської трибуни заявити про виконання закону про «амністію» і звільнення всіх затриманих. За його словами, першочерговим завданням парламенту має бути ухвалення постанови про повернення до Конституції 2004 року. «Треба спонукати Генерального прокурора закрити всі кримінальні провадження і негайно, а не протягом місяця, — сказав Кличко. — Активісти повинні бути не під домашнім арештом, а на волі». Кличко запропонував у вівторок ухвалити постанову, якою підтвердити дію Конституції 2004 року, а після цього сформувати «технічний уряд реформ», під програму якого можна буде залучити значну підтримку з боку демократичних країн. «Тому що економіка лежить», — сказав політик.

Лідер фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк заявив, що апарат Верховної Ради відмовляється реєструвати два документи, підготовлені опозицією: конституційний акт про повернення до Конституції 2004 року, а також постанову Верховної Ради про редакцію Конституції від 28 червня 1996 року. Яценюк виступив із вимогою, щоб ці проекти постанов були зареєстровані у парламенті, у вівторок включені до порядку денного, у середу пройшли всі необхідні комітети, а в четвер були винесені на голосування парламенту. Окрім того, за його словами, триває підготовка майже 80 проектів законів про приведення законодавства України у відповідність до Конституції 2004 року, спрямовані на відновлення балансу влади та вплив парламенту на виконавчу гілку влади. У відповідь на слова О. Єфремова А. Яценюк зауважив, що його позиція щодо Конституції є незмінною: процес внесення змін до Конституції не є спринтерським і має відбуватися поступово. «Йдеться не про внесення змін до Конституції, а про незаконні рішення Конституційного Суду», — сказав Яценюк. До того ж він наголосив, що вносити зміни до Основного Закону має право лише парламент.

Лідер фракції «Свободи» Олег Тягнибок також підтримав позицію, що питання конституційної реформи є основним, яке у вівторок має розглядати парламент. За його словами, у парламенті має відбутися консенсусне голосування щодо конституційних змін. Тягнибок також запропонував заслухати у парламенті інформацію Генпрокуратури та МВС про хід розслідування вбивств, катувань, спалення майна, перешкоджання журналістській діяльності та роботі медпрацівників, викрадення людей.

Фракція КПУ на погоджувальній раді запропонувала першочергово розглянути ті проекти законів, які найбільше нині турбують громадян, зокрема, про скасування пенсійної та медичної реформ, про підтримку наукоємного виробництва, заборону на зростання тарифів на житлово-комунальні послуги, повернення «Криворіжсталі» до державної власності, про запровадження пені в розмірі 0,5 відсотка за кожен день затримки заробітної плати та інші. Про це заявив лідер фракції КПУ Петро Симоненко.

Щодо змін до Конституції, КПУ, за словами її лідера, наполягає на проведенні політичної реформи в контексті переведення України до повністю парламентської республіки. «Однак баланс влади має бути не між олігархами та опозицією, а за захист прав людини, — наголосив Симоненко. — Треба не розділити владу між олігархами та опозицією, а розпочати зміни до Конституції з того, як держава захищатиме людину».

Позафракційний депутат Олег Ляшко запропонував невідкладно розглянути питання щодо стабілізації гривні та прийняти закон про імпічмент Президента.

В. о. Прем’єр-міністра України Сергій Арбузов повідомив, що уряд просить включити до розгляду на нинішній пленарний тиждень майже 30 законопроектів та закликав депутатів до порозуміння і співпраці.

Представник Президента у парламенті Юрій Мірошниченко наголосив, що цей тиждень є вирішальним, і саме нині вирішуватиметься, чи країна і надалі йтиме шляхом протистояння, чи політичну кризу буде врегульовано. Він нагадав, що з 17 лютого набув чинності закон про «амністію», який передбачає закриття кримінальних справ та звільнення з-під арешту з 27 грудня по 2 лютого 2014 року за злочини, передбачені статтею 1 цього закону. «Це наша спільна перемога, яка показала, що компроміс можливий», — сказав Ю. Мірошниченко. Він також передав сподівання Президента України Віктора Януковича на те, що цього тижня народні депутати відновлять законотворчу роботу Верховної Ради.

Характеризуючи конституційний процес, представник Президента наголосив, що рішення Конституційного Суду не може бути скасовано Верховною Радою. Він нагадав, що рішення Конституційного Суду 2010 року стосувалося закону про внесення змін до Конституції, який був ухвалений Верховною Радою з порушенням Конституції, і відповідно був визнаний таким, що не відповідає Конституції. За його словами, закон про Конституційний Суд передбачає вилучення цих норм з законодавчого поля України і не передбачає, що рішення КС може бути скасовано.

Під час погоджувальної ради також пролунав ще й такий тривожний сигнал: голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та праці Петро Цибенко (фракція КПУ) повідомив про збільшення заборгованості з виплати зарплати та затримку з виплати зарплат та інших соціальних платежів у лютому.

Голова Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони Володимир Литвин запропонував на погоджувальній раді прийняти проект постанови «Про невідкладні заходи з подолання кризи в Україні». Цим проектом, зокрема, передбачається розробити та ухвалити до 21 лютого ц. р. Верховною Радою України угоду (договір), яка матиме силу закону і передбачатиме вичерпний перелік заходів з конкретними термінами їх виконання на вимоги, які поставлені українським суспільством, та остаточне завершення конституційного процесу до 5 вересня 2014 року. У проекті постанови також пропонується Президенту України невідкладно провести консультації з Верховною Радою України щодо кандидатури Прем’єр-міністра та всього складу уряду і провести публічне обговорення у Верховній Раді України пропозицій щодо персонального складу уряду. А в десятиденний термін після сформування Кабінету Міністрів України подати на розгляд парламенту план дій уряду щодо подолання економічної кризи.

Затвердження такого плану означатиме вотум довіри уряду. А наслідком відсутності такого вотуму довіри буде відставка Кабінету Міністрів України.

Пропонується також зобов’язати органи державної влади і місцевого самоврядування протягом п’яти днів з дня набрання чинності цієї постанови привести усі свої рішення у відповідність до Конституції і законів України, а правоохоронні органи негайно розслідувати усі факти, які містять загрози територіальній цілісності Української держави, і провести повне розслідування фактів насильства щодо протестувальників і поінформувати про це Верховну Раду. В. Литвин також запропонував за пропозиціями Президента і Верховної Ради сформувати делегації для проведення переговорів з ЄС та РФ з питань налагодження широкоформатної співпраці. А в разі непідтримки цієї постанови конституційною більшістю народних депутатів, розглянути парламенту пропозиції щодо відновлення дії Конституції України 2004 року.