Вступ України до НАТО є ключовим стратегічним завданням для нашої держави. «Загроза, яку несе Путін, — це загроза не тільки для України, а й для всього світу та всієї системи безпеки у світі», — на цьому наголосив Голова Верховної Ради Андрій Парубій під час спільних комітетських слухань комітетів у закордонних справах, з питань європейської інтеграції та з питань національної безпеки і оборони на тему: «Наближення України до стандартів НАТО: перешкоди та досягнення. Стан виконання Річної національної програми співробітництва під егідою Комісії Україна-НАТО та Стратегічного оборонного бюлетеня України».

Народний депутат України Світлана Заліщук, Голова Верховної Ради Андрій Парубій, голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Ганна Гопко.

Глава українського парламенту підкреслив, що міжнародна спільнота має усвідомити, що Україна змушена зупинити агресію Путіна і може виступати союзником НАТО. «Співпраця між Альянсом і Україною може і повинна вийти на новий рівень, — сказав А. Парубій. — Для цього до 2020 року Україна має вийти на стандарти НАТО». Водночас Голова Верховної Ради відзначив, що вже сьогодні можемо стверджувати, що маємо багато позитивних досягнень на цьому шляху. Так, 8 червня нинішнього року Верховна Рада прийняла рішення, яким визначила членство в НАТО стратегічним завданням для України. Весною 2020 року в Україні пройде засідання Парламентської асамблеї НАТО, що також є важливим сигналом для наших міжнародних партнерів.
Учасники заходу розглянули питання просування України на шляху до повноправного членства в НАТО, зокрема, міжвідомчу координацію співробітництва України з НАТО, результати виконання Річної національної програми у першій половині 2017 року, результати виконання Стратегічного оборонного бюлетеня України у контексті впровадження Комплексного пакета допомоги НАТО на підтримку України у першій половині 2017 року, реалізацію Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017 рік.
Віце-прем‘єр-міністр з питань євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе відзначила, що у суспільстві та серед політичних еліт наразі є спільна думка щодо євроатлантичного вектора руху держави, і зараз законодавчі зусилля спрямовані на здійснення перетворень усередині держави. Вона розповіла про роботу, яка проводиться урядом на шляху до членства в НАТО. «Ми сьогодні не плануємо подавати заявку на членство в НАТО, але ми налаштовані на здійснення внутрішніх завдань — це розбудова Збройних Сил відповідно до стандартів НАТО, зростання економіки, підвищення добробуту громадян», — сказала віце-прем‘єр. При цьому урядовець наголосила, що Україна очікує на надання Плану дій членства в НАТО (ПДЧ), але ми йдемо не з протягнутою рукою, а розраховуємо на повноправне членство, оскільки захищаємо східні рубежі всієї Європи, протидіємо російській агресії, яка спрямована не лише на Україну. Віце-прем‘єр висловилася за збільшення фінансування інформаційно-комунікаційної складової євроатлантичної інтеграції, інформування громадян про переваги членства в Альянсі.
У слуханнях взяли участь народні депутати України, представники органів виконавчої влади України, науково-дослідних установ, громадських організацій та іноземні дипломати.
Зокрема, народний депутат Оксана Юринець, член парламентської делегації України у ПА НАТО, розповіла, що оргкомітет уже розпочинає перевірку щодо можливості проведення у Києві засідання Парламентської асамблеї НАТО. Тарас Пастух запропонував у рекомендаціях слухань відійти від загальних фраз — «посилити», «підвищити» тощо, наголосивши на тому, що в уряді кожне міністерство повинно проводити злагоджену і скоординовану політику євроатлантичної інтеграції. Оксана Заліщук наголосила на потребі ухвалити низку законодавчих актів, спрямованих на євроатлантичну інтеграцію.

Юліана ШЕВЧУК.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Більше фото тут — www.golos.com.ua

 

ДОВІДКОВО

Метою оборонної реформи є набуття та підтримання Збройними Силами України та іншими складовими сил оборони необхідного рівня бойової готовності і здатності до виконання завдань оборони держави, ефективного реагування на виникаючі воєнні загрози та воєнно-політичні виклики, підвищення рівня оперативної сумісності ЗСУ та інших військових формувань з підрозділами збройних сил держав-членів НАТО та ЄС до виконання спільних завдань у міжнародних операціях із підтримання миру та безпеки

(Із інформації Міноборони про стан виконання Указу Президента України щодо Стратегічного оборонного бюлетеня України).