Верховна Рада дала старт медичній реформі

ПАРЛАМЕНТСЬКА ХРОНІКА

Ранкове засідання 19 жовтня

Учора 240 голосами Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» (№ 6327) та дала старт медичній реформі в країні.

Інформуючи на початку засідання про узгоджений порядок денний на четвер, глава парламенту Андрій Парубій зазначив, що після завершення розгляду законопроектів із медичного блоку Верховна Рада перейде до розгляду двох законопроектів щодо скасування депутатської недоторканності. «Сьогодні ми матимемо змогу ухвалити законопроекти щодо скасування депутатської недоторканності та відправити їх до Конституційного Суду, і, я переконаний, що в залі для цього є політична воля», — повідомив А. Парубій. 

Виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Під час пленарного засідання.

Фото Олександра КЛИМЕНКА.

Глава парламенту зазначив, що рішення про скасування депутатської недоторканності підтримають такі фракції, як «Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», Опозиційний блок, «Самопоміч», «Батьківщина», фракція Радикальної партії та чимало позафракційних.

Парламентарії продовжили розгляд законопроекту про медичну реформу. Оскільки пропоновані поправки не набрали необхідної кількості голосів, то Юлія Тимошенко назвала цей законопроект медичною аферою. «Не пройшла поправка, яка передбачає введення державної страхової медицини, не пройшла поправка про виділення 7 відсотків ВВП на медицину, не пройшла поправка, щоб залишити гроші на утримання системи охорони здоров’я в місцевих бюджетах, тож цьому залу, окрім корупції, нічого не потрібно», — заявила вона та повідомила, що «Батьківщина» знімає всі свої наступні поправки. Доповідач заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я Ірина Сисоєнко у відповідь на цю заяву підкреслила, що парламентарії мають не тільки розповідати, якою має бути медицина, а політичні сили не лише обіцяти, що вони боротимуться за ухвалення потрібних законів, а потрібно нарешті перейти від слів до діла. З цим твердженням не погодилася голова Комітету з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець, яка заявила, що цей законопроект зробить ситуацію в медицині ще гіршою.

«Медицина буде доступною тільки для тих, у кого є гроші, бо це законопроект про легалізацію співоплати. Натомість ми не вводимо обов’язкове медичне страхування, яке б дозволило забезпечити справедливу медичну допомогу», — сказала вона та повідомила, що в середу медичні профспілки усієї країни категорично висловилися проти цього законопроекту. «Цей законопроект призведе до закриття лікарень, до виїзду лікарів за кордон, а їх уже виїхало 66 тисяч, тож людям буде складно потрапити на спеціалізовану консультацію, розмір співоплати за операції, який сьогодні не озвучується, а це сотні тисяч гривень, ляже на плечі незахищених громадян», — переконувала народний депутат та закликала колег відтермінувати ці норми до моменту запровадження обов’язкового медичного страхування.

Після розгляду всіх поправок Ірина Сисоєнко наголосила, що попри гучні заяви про безоплатну медицину, усі знають, що зараз пацієнти платять за всі медичні послуги зі своїх кишень. Після цього народні депутати спочатку 229 голосами підтримали названі І. Сисоєнко поправки, а потім — 240 голосами ухвалили законопроект про медичну реформу в цілому.

Вітаючи це рішення, прем’єр Володимир Гройсман, який спеціально прибув до Верховної Ради, зазначив, що, звісно, можна було нічого не робити і далі терпіти це зубожіння, яке є в українських лікарнях. «Але сьогодні, завдяки вашій відповідальності, ми спільними зусиллями починаємо важку працю зі зміни системи охорони здоров’я в інтересах українських громадян та в інтересах українських лікарів», —- заявив глава уряду.

Після цього у першому читанні було підтримано урядовий законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу (№ 6604).
В. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун, подякувавши парламентаріям за підтримку медичної реформи, повідомила, що цей законопроект є технічним та потрібним для реалізації попередньо ухваленого законопроекту.

«Через внесення змін до Бюджетного кодексу ми реалізуємо три головні принципи медичної реформи. Перший принцип — «гроші йдуть за пацієнтом». Крім того, цей законопроект прописує, що фінансуватиметься з держбюджету, а що — з місцевих бюджетів. «Держбюджет відповідатиме за оплати медичних послуг, що входять до програми медичних гарантій, а місцеві бюджети зможуть підтримувати і розвивати комунальні медичні заклади та реалізовувати місцеві програми», — зазначила в. о. міністра. Третя важлива пропозиція передбачає перехідний період для запровадження змін у системі фінансування медицини. «Із 2018 року принцип «гроші йдуть за пацієнтом» запрацює на первинній ланці. А вторинний і третинний рівень — упродовж 2018—2019 років ще фінансуватиметься через надання медичної субвенції. З 2020 року — медична допомога усіх рівнів перейде на принцип «гроші йдуть за пацієнтом», — зазначила У. Супрун та висловила переконання, що дворічний перехідний період дозволить системі пройти ці зміни без шоків.

Народний депутат Віктор Пинзеник, який представляв альтернативний законопроект № 6604-1, повідомив, що на відміну від урядового законопроекту, який передбачає поєднання двох систем фінансування, коли комунальні платежі фінансуються окремо, а надання медичних послуг також окремо, він пропонує включити оплату комунальних послуг в тариф, який складатиметься з усіх елементів медичної послуги.

Голова Комітету з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець повідомила, що члени комітету підтримують ухвалення цього законопроекту в першому читанні та пояснила, що означає телеметрична медицина. «Багато людей думають, що це лікар сидітиме перед телевізором і так оглядатиме пацієнта. Насправді, коли телекомунікаційні мережі буде проведено до сіл, на фельдшерсько-акушерських пунктах стоятиме, наприклад, електрокардіограф і фельдшер чи медсестра дистанційно, через Інтернет можуть передати електрокардіограму лікарю чи професору. Так професійна, високоякісна і доступна медична допомога доходитиме до кожного віддаленого села. При цьому оцифрувати і передати для консультації лікарем можна буде не тільки електрокардіограму, а й будь-які аналізи та ультразвукову діагностику», — запевнила О. Богомолець.

Після перерви з трибуни виступив лідер Радикальної партії Олег Ляшко. Він висловив співчуття жертвам трагедії в Харкові. «Шестеро невинних людей стали жертвою мажорки, яка права, очевидно, купила за гроші, — сказав він. — Такими жертвами в 2016 році стали понад три тисячі українців». Народний депутат закликав своїх колег невідкладно на законодавчому рівні посилити відповідальність за порушення Правил дорожнього руху.

Затим парламентарії перейшли до розгляду двох проектів законів, які стосуються скасування депутатської недоторканності. Один із документів — № 7203 — передбачає внесення змін до статті 80 Конституції України і поданий Президентом як невідкладний. Інший — № 6773, схожий за змістом, але поданий в парламент за авторством 158 народних депутатів. Андрій Парубій наголосив, що питання розглядатимуть за процедурою повного обговорення.

Представник Президента у Верховній Раді Ірина Луценко нагадала, що на початку 2015 року парламент уже розглядав проект закону про внесення змін з приводу недоторканності народних депутатів та суддів. Його також подавав глава держави. Торік парламент ухвалив рішення в частині суддівської недоторканності. «Нині чинні положення Основного Закону роблять процедуру притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешту народних депутатів, якщо не неможливою, то уразливою, складною та тривалою», — наголосила І. Луценко. Саме тому Президент і вніс у парламент відповідний законопроект. У ньому, зокрема, передбачається вилучити зі статті 80 Конституції положення про гарантії депутатської недоторканності та про неможливість притягнути народного обранця до кримінальної відповідальності, затримання його чи взяття під арешт без згоди Верховної Ради. Пропонується встановити, що зазначені зміни вступлять у силу з 2020 року. Така відстрочка — не прецедент, наголосила промовиця, апелюючи до змін, які стосувалися переходу країни до парламентсько-президентської форми правління. За них, мовляв, проголосували в 2004-му, а в силу вони вступили в 2006 році.

Голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич повідомив: позиція комітету полягає в тому, щоб включити в порядок денний сесії та направити на розгляд до Конституційного Суду два законопроекти про зняття недоторканності. Після обговорення, шляхом голосування народні депутати ухвалили саме таке рішення.

Головуючий повідомив про виключення із фракції «Самопоміч» Наталії Веселової.

На пропозицію Голови Верховної Ради парламентарії вшанували хвилиною мовчання жертв автомобільної трагедії, що сталася в Харкові.