Херсонські підприємства, які потроху оговтуються від кризи, запропонували обласній владі нову програму підготовки у професійних ліцеях та коледжах, збільшивши до двох третин від загальної кількості години на практику та перенісши її безпосередньо на заводи. Так можуть «убити двох зайців» — краще адаптувати майбутніх випускників до своїх робочих місць і допомогти їм освоїти сучасну техніку, якої бракує у майстернях державних та комунальних освітніх закладів краю. Пропозицію уже підтримали керівники облради та облдержадміністрації.

Утім, для самих підприємств таке співробітництво — зовсім не благодійність, а лише можливість отримати потрібних фахівців для налагодження виробництва. Адже за час тривалого простою чи роботи на десяту частину від планової потужності, що тривали десятиріччями, сотні робітників виїхали за кордон та стали гастарбайтерами або ж вийшли на пенсію, і тепер нікому працювати біля верстатів. У цехах Херсонського машинобудівного, електромеханічного, механічного та інших заводів бракує кваліфікованих токарів, слюсарів, фрезерувальників, зварювальників тощо.
Однак є небезпека, що чергова спроба повернути молодь на виробництво потерпить фіаско. Вивчившись і отримавши певний досвід роботи, випускники професійних ліцеїв та коледжів можуть гайнути за кордон, як і їх попередники. Адже заробітки на місцевих підприємствах не йдуть у жодне порівняння із зарубіжними. Скажімо, у Польщі вони для виробничників сягають від 700 до 1,2 тисячі євро на місяць, тоді як у Херсоні — 4,5—6 тисяч гривень. Для прикладу: на Херсонському електромеханічному заводі (трудовий колектив — 478 осіб) середня зарплата — 5853 гривні, на механічному заводі (300 працівників) — 5310 гривень.
Звісно, якщо обсяги виробництва зростуть, разом із прибутками збільшуватиметься і зарплата тих, хто безпосередньо випускає продукцію. Але для нарощування цих обсягів потрібні додаткові робочі руки, а їх треба ще добре попошукати.