Візит Голови Верховної Ради України Андрія Парубія до Польщі розпочався з участі в конференції представників парламентів Центрально-Східної Європи, що відбулася у Перемишлі. Окрім питань міжпарламентської співпраці, обговорили спільну позицію щодо неприйняття будівництва російського газопроводу «Північний потік-2». Найближчим часом разом з Україною та Польщею цю позицію можуть підтримати парламенти Латвії, Литви, Естонії, Румунії, Молдови і Грузії. Це буде спільне звернення до ЄС про недопустимість російського проекту.
На знімку (зліва направо): Маршалок Сейму Республіки Польща Марек Кухцінський, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, віце-спікер Сеймасу Литовської Республіки Арвідас Некрошюс, голова Комісії з питань ЄС Національних зборів Угорщини Річард Горчік, член Національної ради Словацької Республіки Едуард Адамчік.
Пункт пропуску «Краківець-Корчова».
Маршалок Сейму Республіки Польща Марек Кухцінський, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, голова Львівської ОДА Олег Синютка.
Пункт пропуску «Нижанковичі—Мальховіце».
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
У своєму виступі на конференції Андрій Парубій наголосив, що український парламент відіграв ключову роль на всіх етапах сучасного українського державотворення. «Процеси, які проходили протягом 25 років, інколи були суперечливі, насичені й бурхливі. Але єдиним майданчиком, який проводив Україну через усі кризові ситуації, був парламент — Верховна Рада», — підкреслив він. — І сама українська державність починалась у непростих умовах, коли навколо стояли десятки тисяч українців і чекали того рішення, і тільки український парламент зміг відповісти на очікування мільйонів».
Та сама ситуація повторилася, коли в Україні відбувалася Революція Гідності. Як і в 1991 р., 2004 р., вона розпочалася з того, коли вище політичне керівництво держави відмовилось від європейських прагнень народу і перевело зовнішньополітичний курс на Російську Федерацію. Українці розуміли, що це буде етап призупинення європейської інтеграції.
Голова Верховної Ради також акцентував увагу на рівні довіри до парламентів. Багато хто хоче дивитись на парламент як на машинку для голосування. В Україні, як і у Польщі, парламенти не користуються найвищою довірою, оскільки є багато дискусій та багато дебатів. Очевидно, законодавчий орган не буде на найвищому рейтингу популярності серед суспільства. Але парламент, як найвищий представницький орган, залишається тим майданчиком, де вдається долати всі найбільші суперечки, найбільші конфлікти.
Голова Верховної Ради, як повідомляє прес-служба апарату Верховної Ради України, нагадав, що в Україні історія права налічує понад 1000 років — від Ярослава Мудрого, від «Руської правди». «Тисячу років тому українські воїни стали на бій, захищаючи європейську цивілізацію від монгольської орди, і дозволяючи їй розвиватись планомірно і системно в напрямку демократії», — наголосив він, зауваживши, що і тепер українські воїни стоять на передовій, захищаючи весь цивілізований світ від російської агресії.
Глава парламенту підкреслив, що в Україні процес державотворення не зупинявся — зберігала свої значні позиції стара комуністична номенклатура, яка робила все можливе, аби повернути Україну під вплив Російської Федерації, підпорядкувати їй зовнішню і внутрішню політику. На його переконання, «це стало причиною Помаранчевої революції, яка була не просто політичною дискусією і не просто політичним протистоянням, а, власне, спротивом українського народу проти підпорядкування північному сусіду».
Революція Гідності привела до того, що і президент Янукович покинув Україну, і прем’єр-міністр, і практично більшість членів уряду. «У той момент, коли вище керівництво покинуло країну, розпочалась російська агресія, — нагадав глава парламенту. — Мало хто знає, але військова агресія почалася 20 лютого, у той день, коли ми ще стояли на Майдані. Російська агресія була не тільки зовнішньою. Російська Федерація намагалась продемонструвати, що в Україні немає легітимної влади і передумов для здійснення повноважень».
А. Парубій зазначив, що український парламент взяв на себе всю повноту політичної відповідальності. Керуючись законом, був обраний новий Голова Верховної Ради. Завдяки тому, що законодавство дозволяє Голові Верховної Ради України виконувати повноваження Президента України під час його відсутності, обраний новий Голова Верховної Ради України Олександр Турчинов зумів організувати і опір російській агресії, і стабілізацію всередині країни. «Власне, Верховна Рада України дозволила дати адекватну відповідь на найвищі виклики, які можуть бути для будь-якої держави, — відповідь як агресії найбільшої мілітарної країни на континенті, так і всередині країни», — підкреслив А. Парубій, зазначивши, що «український парламент став тим майданчиком, який дозволив нам пройти через всі випробування».
А. Парубій ще раз підкреслив роль пана маршалка у тому, що міжпарламентський діалог відбувається у нашому регіоні. «Досвід розвитку парламентаризму і можливість тіснішої співпраці між парламентами відкриває новий етап і новий шлях для розвитку не лише демократії, а й міждержавного співробітництва», — зазначив Голова Верховної Ради.
Під час візиту відбулося підписання міністром інфраструктури України Володимиром Омеляном і міністром інфраструктури та будівництва Польщі Анджеєм Адамчиком меморандуму про співпрацю у рамках будівництва транспортного коридору Via Garpatia. Цей проект дозволить Україні долучитися до європейської транспортної мережі, що поєднає Європу та Азію і дасть новий імпульс для розвитку економіки. Сучасні автошляхи з Польщі пройдуть через всю Україну аж до Вінниці та Одеси.
Друга частина візиту була присвячена оглядинам кордону між Україною та Польщею. Під час відвідин пункту пропуску «Мальховіце-Нижанковичі» Голова Верховної Ради Андрій Парубій подякував маршалку Сейму Республіки Польща Мареку Кухцінському за його ініціативу збільшити кількість переходів між двома країнами. Ця ідея з вуст польського політика пролунала у Трускавці на форумі місцевого самоврядування і особливо актуальна нині, коли Україна отримала безвізовий режим і кількість людей, які перетинають кордон, значно збільшилася.
Андрій Парубій заявив, що нові переходи стали для України прерогативою номер один: «Ми домовилися пришвидшити будівництво у Мальховіце і вже визначились з наступними чотирма переходами на Закарпатті, Волині та Львівщині. Ми докладемо максимум зусиль, щоб цю амбітну програму реалізувати — це поліпшить наші відносини з сусідами».
Марек Кухцінський запевнив, що буде зроблено все, аби люди по обидва боки кордону могли з оптимізмом дивитися в майбутнє. Є всі можливості якнайшвидше побудувати цей та й інші пункти пропуску, але цього недостатньо.
«Поки Україна не стала членом ЄС, потрібно відкрити якнайбільше переходів. Було б краще, якби Україна якнайшвидше увійшла до ЄС. Тоді б ми не думали про ці переходи й не витрачали б мільйони євро, краще б їх віддали на підвищення пенсій і зарплат, на будівництво доріг і краще життя людей», — заявив Марек Кухцінський.
Андрій Парубій висловився за максимальне пришвидшення будівництва пункту перетину «Нижанковичі-Мальховіце», який фінансується урядом Польщі. На перший етап будівництва необхідно 150 млн. євро. Якщо буде достатнє фінансування, то відкриття можливе наприкінці 2018-го або на початку 2019 року. Пропускна спроможність цього пункту, який споруджують на території Польщі, до двох тисяч автомобілів на добу. Поряд спорудять ще доріжки для пішохідного переходу. Українські та польські митники спільно проводитимуть огляди.
Наступними пунктами пропуску стали Краковець і Шегині.
«Зустрічі на кордоні — це лише перший етап нашої співпраці, — заявив Андрій Парубій під час брифінгу у Шегинях. — Ми домовилися про створення спільної комісії, яка вивчить ситуацію на Закарпатті, Львівщині та Волині. Наступний об’їзд з участю робочих груп ймовірно відбудеться 26 листопада. Ми тоді конкретніше визначимося щодо наших наступних планів із збільшення переходів між Україною та Польщею».
Цікава статистика: на кордоні між Польщею та Німеччиною перед вступом до ЄС діяло 48 переходів, відстань між якими доходила до 30 кілометрів. На Львівщині нині налічується вісім автомобільних та шість залізничних переходів. Відстань між ними — 60—70 кілометрів. Поліпшити ситуацію дозволить відкриття ще чотирьох пунктів на західному кордоні. Це «Лубня-Волосате» на Закарпатті, «Лопушанка-Міхновець» і «Боберка-Смольник» на Львівщині та «Адамчуки-Збереже» на Волині. Ось тоді, можливо, наблизимося до європейських стандартів.
Дуже важливим для розвитку туризму та залучення інвестицій стане відкриття пункту пропуску в Шацькому районі Волинської області. Польські туристи отримають можливість відпочивати на волинських озерах, а бізнес -для впровадження нових проектів.
На Закарпатті, ймовірно, теж відкриють пішохідний перехід, бо там по обидві сторони кордону розташовані заповідники і спостерігається великий наплив туристів.
Під час перебування у Перемишлі Голова Верховної Ради України Андрій Парубій зустрівся з Архієпископом і Митрополитом Перемишльсько-Варшавським Української греко-католицької церкви, владикою Євгеном Поповичем.
ЦИТАТА
Голова Верховної Ради Андрій ПАРУБІЙ:
— Поки парламент працює — революцій немає, коли парламент здатний вирішувати найгостріші суперечки — вдається уникнути всіх глибоких протистоянь. Роль парламентів є ще недостатньо оцінена. І здатність парламентів, у тому числі до міждержавного діалогу, тільки починає сьогодні набувати більшого і більшого звучання й актуальності.
