Онукам відомого українця композитора Кирила Стеценка, Галині, яка нині мешкає у Португалії, і Кирилу Стеценкам, передали сімейну реліквію — врятовану від більшовиків ікону Покрови Пресвятої Богородиці, написану 150 років тому.
На знімку: Галина і Кирило Стеценки у гостях у Михайла Сухенка (праворуч), який передав їм ікону, створену їхнім прадідом.
Фото надано Галиною СТЕЦЕНКО.
Полотно із зображенням Пресвятої Богородиці є роботою відомого іконописця батька знаменитого композитора Григорія Стеценка. Про історію її порятунку українській громаді у Португалії повідала на своїй сторінці у Фейсбуці талановита поетеса Оксана Максимишин-Корабель (пісню на її слова «Мамо, не плач, я повернусь весною», присвячену пам’яті загиблих в АТО, виконують не тільки в Україні). Пошуку сімейної реліквії Стеценків сприяв, зокрема, автор цієї публікації. З Кирилом і Галиною зустрічалися у Лісабоні. Тут вони виступали перед українською громадою. Кирило, прекрасний скрипаль, приїхав із Києва; пані Галина — з португальського острова Мадейра (вона має власну виставку писанок, її син Денис — провідний скрипаль Лісабонського симфонічного оркестру).
Тоді й повідомив їм приємну новину — назвав прізвище людини, яка протягом багатьох десятиліть свято зберігає ікону, написану рукою їхнього прадіда. Йдеться про художника з Черкащини Михайла Сухенка. Це він розповів про незвичайний скарб художнику Анатолію Шевчуку, моєму рідному братові. Нинішнього літа, під час поїздки в Україну, Галина Стеценко разом із Кирилом навідалися до Михайла Сухенка. Назад поверталися з дорогоцінним подарунком.
— Він прийняв нас дуже привітно, почастував запашним вином з власного винограду, — поділилася враженнями пані Галина з Оксаною Максимишиною-Корабель. — За розмовою незчулись, як день збіг. За збережену реліквію пан Михайло не захотів взяти жодних винагород.
Митець проживає у селі Квітки — малій батьківщині прадідуся і дідуся Стеценків. Говорив, що його родина була сусідами з Григорієм Стеценком. На початку 1930-х років, коли більшовики знищували церкви, місцевий священик роздав односельцям ікони з храму, щоб ті врятували їх. Одна з жінок попросила зображення Покрови Пресвятої Богородиці, яку написав Григорій Стеценко. Він був її далеким родичем. У 1962 році донька цієї жінки передала полотно на зберігання Михайлові Сухенку. Той не захотів віддавати ні в музей, ні в галерею. Сподівався на зустріч з нащадками відомих земляків...
— Доля закинула так далеко від рідного краю, щоб тут, у Португалії, познайомитися з прекрасною родиною Шевчуків і завдяки цьому знайомству, врешті, побачити унікальну роботу мого прадіда, — каже пані Галина.
За її словами, з часу написання ікони минуло приблизно 150 років!
Віталій ШЕВЧУК.
Лісабон.
