«Деметра» — це приватне підприємство в селі Бокійма Млинівського району на Рівненщині, засноване сім’єю Олени та Василя Стельмащуків і їхніми синами Ігорем та Олександром.
На знімку: генеральний директор ПП «Деметра» Олена Стельмащук презентує каталог м’ясної продукції власної торгової марки.
Узявши в оренду в селян земельні паї, розвинувши рослинницьку галузь, а надалі на її основі й тваринницьку, створивши фермерське та м’ясопереробне підприємства, родина Стельмащуків підтвердила, що розуміється на своїй справі. Адже сьогодні «Деметра» і з високими технологіями, і з виробничими досягненнями, і з набутим досвідом. Хоч починало приватне підприємство свою діяльність з труднощів.
Олена Павлівна має на увазі тринадцятирічну давність, коли створювалася «Деметра». Тоді її засновники взяли в оренду землю, рясно зарослу бур’янами, яка не оброблялася щонайменше десяток років. А ще взяли для реконструкції напівзруйновані колишні колгоспні приміщення, відновлення яких вартувало, вочевидь, не менше, ніж зведення нових. Не було тоді й належного досвіду, достатньо техніки і ще багато чого для успішного господарювання. Зате були бажання працювати і чітко продуманий шлях розвитку підприємства.
— Цей шлях, — розповідає Олена Стельмащук, — спочатку ми прокладали через рослинництво, а вже потім, маючи в обробітку дві з половиною тисячі гектарів, взятих в оренду у селян-пайовиків, і через тваринницьку галузь. Бо тваринництво — це наш козир. Я, приміром, маю дві спеціальності: ветеринарного лікаря та інженера-технолога, закінчивши Львівську ветеринарну академію та Київський інститут харчової промисловості. Чоловік Василь Олександрович та син Ігор — теж ветеринари з вищою освітою. Ще один син — Олександр — в Київському університеті здобув фах юриста, і його знання та вміння теж стали у пригоді у нашій справі.
Нині пріоритетом стало масштабне фермерське господарство з вирощування свиней. Спочатку тут запроваджувалася вітчизняна селекція й маточне поголів’я, з часом господарники у Бокіймі перейшли на датську селекцію, яка себе виявила набагато ефективніше.
За твердженням головного технолога підприємства Олега Корецького, якщо свиноматка з’їдала за рік 1300 кг корму (а це ячмінь, кукурудза, пшениця та рослинні вітаміни в оптимальній пропорції) і в приплоді від неї за такий час мали 23 поросят, то при виборі породи з Данії з більш високим генетичним потенціалом, скороченням підсисного періоду, сортуванням поросят за тих самих обсягів кормів з’явилася можливість отримати 28—30 поросят на рік.
«Деметра» приділяє велику увагу соціальному аспекту. Так, для трудівників тут створені хороші умови для відпочинку, організовано безплатне харчування... А напередодні Великодня підприємство роздало продуктові пакети для тисячі своїх пайовиків, ветеранів. Такі набори стали реальними завдяки тому, що уже другий рік поспіль «Деметра» розвиває власне м’ясопереробне підприємство, продукція якого — найвищої якості та найвищих стандартів. А такі види продукції, як ковбаса домашня та «сарделька на дровах», у 2016 році в обласному конкурсі визнані найкращими за якістю товарами. Продукція «Деметри» розходиться в межах Рівненської та Волинської областей. Причому з кожним роком її обсяг більшає, як і більшає торгових точок для її реалізації.
Розвивається відповідно й виробництво. А ще модернізується, пристосовується до найпередовіших європейських стандартів, враховує реальні запити сьогодення. Один із таких — енергозбереження. Щоб знизити собівартість продукції, «Деметра» почала запроваджувати цікавий та високоефективний проект з використанням органічних добрив як основи для обігріву приміщень та для інших енергопотреб. Ідеться про біоустановку.
Засновники «Деметри» — прихильники розвитку спорту, підтримують футбольну команду, фінансують різноманітні змагання. А ще люблять історію: організували цікаву історичну реконструкцію подій часів Другої світової війни, що відбувалися на рідних теренах. «Деметру» сповна можна назвати доволі дієвим волонтером із її вкладом у множинні проекти на підтримку українського війська.
Підготували Олександра ЮРКОВА і наш дописувач із селища Млинів Рівненської області Євген ЦИМБАЛЮК
Фото надано авторами.
