Під Верховною Радою триває акція протесту (на знімку). Її учасники заявили, що не збираються розходитися та розбирати намети принаймні до 7 листопада, коли знову збереться парламент. 

Основні вимоги організаторів акції (понад десять політичних партій та громадських рухів) — скасування депутатської недоторканності, ухвалення закону про антикорупційний суд та нової редакції виборчого закону за відкритими партійними списками. Однак це справа не одного дня, і багато кроків парламент уже зробив, зокрема з подачі Президента направивши на висновок до Конституційного Суду президентський законопроект про скасування депутатської недоторканності.
Якщо на початку акції (з 17 жовтня) під Верховною Радою збиралося, за різними оцінками, від п’яти до десяти тисяч осіб, то нині у наметовому містечку залишається майже 150 чоловік. Більшість партій-організаторів акції оголосили, що припиняють у ній участь.
Тим часом політологи та соціологи досить скептично оцінюють результативність акції протесту. Директор фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна в інтерв’ю «Німецький хвилі» заявила, що організатори мітингу не можуть розраховувати на масову підтримку протесту, оскільки немає лідерів, які могли б вивести людей на вулицю. «Масової підтримки лідера нема. І, окрім того, це не ті проблеми, які дуже хвилюють людей», — вважає соціолог.
А вчора Генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що акція протесту під Верховною Радою організована з метою силового перевороту влади в країні.
«Право на мирний протест не означає підготовку до силового перевороту, який затіяла невеличка купка людей, приблизно 150-200 чоловік, які, оголосивши себе єдиними праведниками, вимагають від держави робити тільки те, що вони, при підтримці фінансів із-за кордону, — наголосив Генпрокурор. — Це не пройде. Українська держава керуватиметься Конституцією, законами та волею народу, а не якоюсь купкою авантюристів, які хочуть вчинити черговий переворот на потіху Кремлю».

Анна ШЕВЧЕНКО.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Більше фото тут — www.golos.com.ua

ТИМ ЧАСОМ

Перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко (на знімку) на своїй сторінці у Фейсбуці нагадала, що парламент на початку вересня вніс до порядку денного законопроект про антикорупційний суд авторства низки депутатів (в тому числі організаторів акцій) і направив його до Венеціанської комісії, яка дала нищівну критику щодо цього законопроекту. «Від Президента автори законопроекту вимагають подати тепер його версію (питання, навіщо вони реєстрували свою, залишу за дужками). Але це неможливо! Поки Верховна Рада не проголосує, згідно з регламентом, зняття з розгляду депутатського законопроекту», — зауважила політик. А це можливо не раніше наступного пленарного засідання — 7 листопада. Щодо змін до виборчого законодавства, Геращенко зазначила, що ці законопроекти були включені до порядку денного сесії ще у вересні, без тиску чи ультиматумів. «Але спочатку розглянули більш нагальні для всіх громадян пенсійну і медичну реформу, а потім під крики депутатів-мітингарів «негайно!», перейшли до виборчих. І провалили саме через непідготовленість голосування!, — додала парламентарій. — Також я стою на позиції, що маємо не окремий закон приймати, а Виборчий кодекс, який уніфікує правила і систему виборів і до Верховної Ради, й до місцевих рад».
Стосовно скасування недоторканності, Ірина Геращенко наголосила, що зміни до Конституції розглядаються за окремою процедурою, це завжди мінімум рік, бо дві сесії. «Там немає першого-другого читання, бо й перше, й друге голосування відбуваються виключно щодо редакції, направленої до Конституційного суду і визнаної відповідною, — написала політик. — Законопроект до КС направлено. Головне тепер, щоб на наступній сесії було 300 голосів, і засідання не прогуляли самі ж мітингарі, бо дехто з них — рідкі гості в стінах парламенту. Але вже зараз необхідно паралельно працювати над змінами до закону про статус народного депутата, де передбачити і гарантувати обранцям політичний імунітет. Імунітет на виконання своєї професійної політичної діяльності і свободу висловлювань мають депутати всіх країн ЄС і США. В першу чергу, це захист права на опозиційну діяльність. І ми теж маємо закласти такі запобіжники в відповідне законодавство».