З 20 січня розпочнеться нова хвиля мобілізації

Верховна Рада 268 голосами затвердила Указ Президента України №1-1/22 від 14 січня 2015 року «Про часткову мобілізацію». На захист Вітчизни від військової агресії буде призвано до 50 тисяч осіб. Керівництво держави та оборонних відомств обіцяє виправити помилки попередніх мобілізацій.

Представив указ секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Турчинов. Він заявив, що в останні дні відбувається значне загострення ситуації, 14 січня наші позиції обстріляли 129 разів, що є рекордом з початку року. Російські терористичні угруповання демонструють повне ігнорування домовленостей про припинення вогню. За словами 

О. Турчинова, надалі можливі два сценарії — або подальший наступ російських військ, внаслідок чого може розпочатися континентальна війна, або перетворення протистояння у довготривалий військовий конфлікт з метою знищення державності та незалежності. 

«Перший — це відновлення ворогом широкомасштабних військових дій і наступ за активної участі збройних сил Російської Федерації, наслідком чого може стати повномасштабна континентальна війна», — сказав секретар РНБО. Другим сценарієм, зазначив О. Турчинов, можуть стати спроби Кремля не допустити стабілізації ситуації в Україні, активізація терористичної діяльності, перетворення протистояння у довготривалий збройний конфлікт з виснаженням економічного, воєнного, морально-психологічного потенціалу України для реалізації мети — знищення державності та незалежності України.

Секретар РНБО висловив переконання, що Україна готова дати гідний відсіч агресії. «Нагальною потребою залишається посилення Збройних Сил для адекватного реагування на військову агресію», — сказав О. Турчинов.

В Україні вже проведено три черги мобілізації. Солдати та офіцери, які були призвані у березні минулого року, упродовж 2015 року звільнятимуться з військової служби. Турчинов нагадав, що законодавством передбачено збереження робочих місць та зарплати для мобілізованих на строк до одного року. Ті, хто відслужив, за бажання будуть звільнені у запас і їх буде залучено до військового резерву. Нова часткова мобілізація розпочнеться 20 січня. Водночас секретар РНБО не виключив, що російські спецслужби намагатимуться зірвати процес мобілізації, тож закликав усіх громадян та народних депутатів продемонструвати патріотизм.

Секретар РНБО також запевнив, що жоден військовозобов’язаний не буде мобілізований без повного забезпечення одягом, взуттям, системами захисту та озброєння. А всі мобілізовані пройдуть навчання.

Олександр Турчинов звернувся до парламенту з проханням одноголосно затвердити президентський указ, а також ухвалити закон, за яким мобілізовуватимуть до війська починаючи з 20 років, а не 18, як нині.

Згідно з Указом Президента мобілізація проводитиметься упродовж 2015 року в три черги протягом 210 діб. Мобілізація проводитиметься на території всіх областей, окрім окупованих територій Донецької та Луганської областей та АР Крим. З 18 березня по 1 травня 2015 року триватиме звільнення у запас (демобілізація) військовослужбовців, які були призвані на військову службу попереднім указом Президента про часткову мобілізацію від 17 березня 2014 року.

Під час запитань до доповідача Валерій Пацкан (Блок Петра Порошенка) поцікавився, чи будуть у першу чергу призиватися до армії ті, хто має право на володіння зброєю (а таких в Україні понад 800 тисяч), чи знову будуть у першу чергу призиватися молоді недосвідчені хлопці. На це Турчинов відповів, що дуже важливо, аби силові відомства зробили висновки з тих проблем, які виникали під час попередніх черг мобілізації. При цьому секретар РНБО підкреслив, що під час мобілізації пріоритет має надаватися тим громадянам, які патріотично налаштовані, і хто вже вміє володіти зброєю. Турчинов також закликав парламент ухвалити закон, за яким зможуть мобілізувати і народних депутатів України. На це Олег Ляшко відреагував, заявивши, що депутатів із Опозиційного блоку можна призивати на фронт лише для того, щоб копати окопи. Лідер фракції «Опозиційного блоку» Юрій Бойко заявив, що його фракція підтримає закон про затвердження часткової мобілізації лише в тому разі, якщо їй підлягатимуть представники Кабміну, Верховної Ради та РНБО. Олександр Турчинов, який представляв президентський указ у парламенті, закликав опозицію не шукати приводів для того, щоб не голосувати. Потім у сесійній залі відбулася словесна перепалка між депутатами, представниками Опозиційного блоку та інших фракцій.

Командир батальйону «Миротворець» Андрій Тетерук (фракція «Народний фронт») запропонував заслухати на засіданні РНБО осіб, відповідальних за проведення мобілізації, зокрема, начальника Генштабу, щоб змінити деякі принципи та виправити порушення, які мали місце під час попередньої мобілізації. О. Турчинов повідомив, що буде проведено спеціальне засідання РНБО, присвячене мобілізації, а також окрему нараду за участю парламентських комітетів.

«Нам потрібно захистити країну. Альтернативи у нас нема», — наголосив Олександр Турчинов перед голосуванням за закон про затвердження президентського указу.

Парламент також затвердив постанову про проведення парламентських слухань на теми «Про зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС, об’єкт «Укриття» та перспективи розвитку зони відчуження» у березні 2015 року та «Про шляхи стабілізації банківської системи України» 18 лютого.

Затверджено календарний план другої сесії парламенту восьмого скликання. За таке рішення проголосував 271 депутат.

Згідно з календарним планом, парламент упродовж другої сесії дванадцять тижнів працюватиме у пленарному режимі, сім тижнів — у комітетах, чотири тижні — з виборцями, відбудеться 12 годин запитань до уряду. Закриття другої сесії відбудеться 17 липня 2015 року.

Глава парламенту Володимир Гройсман доручив Регламентному комітету розглянути пропозицію народного депутата Володимира Ар’єва про перенесення пленарного тижня, який припадає на проведення сесії ПАРЄ.

Депутати розглянули урядовий проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо невідворотності покарання осіб, які перебувають на тимчасово окупованій території України або в районі проведення АТО, та вдосконалення процедур здійснення конфіскації. Законопроектом пропонувалося застосувати спеціальну конфіскацію майна за вчинення злочинів на території проведення АТО. Заступник міністра юстиції Ігор Бондарчук, представляючи законопроект, наголосив: якщо не буде прийнято цей закон, не зможемо фінансувати військовий бюджет і не матимемо підтримку європейських партнерів. Однак профільний комітет рекомендував направити законопроект на доопрацювання для вдосконалення механізму конфіскації. Депутати висловлювали застереження, що суд може зловживати правом конфіскації і призначити покарання, яке не відповідатиме ступені тяжкості вчиненого злочину. Зрештою, проект закону відправлено на доопрацювання.

Палка дискусія розгорілася у сесійній залі під час розгляду урядового законопроекту про перелік об’єктів, що не підлягають приватизації (№1567). Ним пропонувалося дозволити приватизувати майже 1200 підприємств, серед яких і стратегічно важливі — «Укрзалізниця», «Укрпошта», «Укрспирт» та інші.

Однак фракції Блоку Петра Порошенка, «Самопоміч», «Батьківщина», Радикальної партії, а також Опозиційний блок висловили багато зауважень до законопроекту і наполягали повернути його Кабінету Міністрів для доопрацювання. А на аргументи урядовців, мовляв, державні підприємства стають «годівницями» для корупціонерів, депутати пропонували змінити директорів таких підприємств та залучити до керівництва ними ефективний менеджмент.

Віктор Галасюк (Радикальна партія) висловив думку, що реформи треба розпочинати не з переліку підприємств, які підлягають чи не підлягають приватизації, а з прийняття закону про зміну процедури приватизації та проводити її прозоро, на закордонних біржах, а також запровадити контроль за використанням коштів державних підприємств. Натомість Сергій Пашинський («Народний фронт») переконував у потребі приватизувати у тому числі й стратегічно важливі підприємства, бо, за його словами, «державний сектор економіки нині повністю неефективний».

Однак згодом, виступаючи від профільного комітету, Андрій Іванчук («Народний фронт») повідомив, що Рада коаліції прийняла рішення повернути урядовий законопроект на доопрацювання. І таке рішення підтримали 233 депутати.

Потім депутати розглянули декілька соціальних законопроектів. Верховна Рада України ухвалила в цілому урядовий Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих положень соціальної політики» (№1539). Згідно із законом, батьки дітей-інвалідів І групи підгрупи А (з найтяжчими захворюваннями) матимуть право на щорічну додаткову оплачувану відпустку до 10 календарних днів, а також на відпустку без збереження заробітної плати. Законом також врегульовано питання виплати державної допомоги при народженні дитини до досягнення нею трирічного віку і спрощено процедуру оформлення такої державної допомоги.

Міністр соціальної політики Павло Розенко, представляючи у парламенті законопроект, пообіцяв, що наступним кроком уряду буде спрощення надання субсидій на оплату житлово-комунальних послуг.

У цілому також прийнято урядовий проект закону «Про внесення зміни до статті 25 Закону «Про відпустки» (№1543), яким працівникам на території проведення АТО надано право на отримання відпустки без збереження заробітної плати на весь період проведення АТО. При цьому, як зауважила голова Комітету з питань соціальної політики Людмила Денісова, за працівником зберігатиметься робоче місце та трудовий стаж, а роботодавці за час таких відпусток не сплачуватимуть єдиний соціальний внесок.

Депутати також ухвалили за основу та в цілому проект змін до Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (щодо розкриття інформації).