У Верховній Раді відбулася перша науково-практична конференція «Інтернет речей: проблеми правового регулювання та впровадження». У заході, що його організували Комітет з питань інформатизації та зв’язку, Науково-дослідний інститут інформатики і права Національної академії правових наук, факультет соціології і права Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», взяли участь народні депутати, представники провідних наукових закладів, фахівці та експерти.

Голова Комітету з питань інформатизації та зв’язку Олександр Данченко, відкриваючи захід, зазначив: «Тема Інтернету речей та цифрового світу є неймовірно актуальною, тому що ми живемо в період цифрової революції. До 2020 року об’єм цифрового трафіку збільшиться у 95 разів порівняно з 2005 роком. Погодьтеся, що у 2005-му цей факт звучав фантастично. Нині ж навіть вхідні двері вашого дому можуть бути підключеними до Інтернету та керувати його безпекою».


О. Данченко не погодився з тим, що українська економіка ще не готова до таких трансформаційних перетворень. «Так кажуть ті, хто пов’язаний з корупцією та має старорежимне мислення, — зауважив він. — Присутні тут належать до іншої когорти. І ми, так звані цифрові євангелісти, повинні взяти на себе просвітницьку функцію. Наприклад, щоб отримувати будь-яку довідку в державній установі, варто скористатися особистим електронним кабінетом, а не вирішувати питання через «подяку» чиновнику. Ухвалений Закон «Про електронні довірчі послуги» зобов’язав державу протягом трьох років перейти на систему спрощеного електронного спілкування з громадянами». За словами голови комітету, «Інтернет речей є найперспективнішою технологією останніх років, яка створює сотні нових продуктів та послуг, є фундаментом для створення нових компаній та навіть ринків.

«Іноді ми самі вже не замислюємося над тим, що є частиною світу Інтернету речей», — сказав народний депутат.


«За прогнозами аналітиків RnR Market, об’єм ринку Інтернет речей до 2020 року сягне 947 мільярдів доларів, — поінформував О. Данченко. —Який ще сегмент похвалиться такими неймовірними темпами зростання? Україна може отримати свій великий шмат від цього цифрового пирога. Для цього ми маємо інтелектуальні ресурси, досвід уже вдалих реалізованих проектів (найвідоміший Petcube, який залучив 3,8 мільйона доларів венчурних інвестицій), швидкісні мобільні мережі, відкритий ринок для розвитку мобільних фінансових послуг».


Голова комітету висловив сподівання, що найближчим часом держава отримає власну повноцінну стратегію розвитку цифрової економіки, яка стане обов’язковою для всіх ланок державної влади. Учасники конференції заслухали низку доповідей та обговорили правові проблеми Інтернету речей, методологічні проблеми впорядкування відносин у цій сфері, загрози: державний вплив, проблеми реалізації концепції Інтернет речей «розумний будинок», безпека пристроїв, проблеми забезпечення права на придатність при використанні технологій, ризики порушень прав людини, все, що пов’язано з сучасними системами автоматизованого прийняття рішень у податкових правовідносинах, правові проблеми впровадження технології Інтернету речей, дорожньої карти законодавчих ініціатив тощо.


Під час науково-практичної конференції також відбулися стендові виступи та дискусії.

Довідково

Інтернет речей (ІР) — це мережа, що складається із взаємозв’язаних фізичних об’єктів або пристроїв, які мають вбудовані датчики, а також програмне забезпечення, що дозволяє здійснювати передачу і обмін даними між фізичним світом і комп’ютерними системами, за допомогою використання стандартних протоколів зв’язку.


Інформаційне управління апарату Верховної Ради України.