Народні депутати звернулися до адміністрації Президента з проханням якомога швидше подати до парламенту проект закону про національну безпеку. Такої згоди дійшли під час спільного засідання представників комітетів Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони, закордонних справ та європейської інтеграції.
Над законопроектом в апараті Ради національної безпеки і оборони почали працювати у вересні 2016 року. За словами заступника секретаря РНБО Олександра Литвиненка, до роботи залучали представників Міністерства оборони, Служби безпеки України, різних відомств, а також радників НАТО та США. У результаті злагодженої праці у квітні цього року представили структуру готового законопроекту і передали його до адміністрації Президента. Необхідність створення такого документа, каже фахівець, виникла внаслідок докорінної зміни безпекового середовища, остаточного повернення нашого курсу на вступ до НАТО і, як наслідок, застарілої законодавчої бази «у високому сенсі її декларативності».
У стіни законодавчого органу влади документ досі не потрапив. А тому народні депутати зацікавилися його долею. О. Литвиненко під час спільного засідання комітетів поінформував парламентаріїв, що закон виписували як рамковий, а основне його завдання — удосконалення системи демократично-цивільного контролю. На меті мають також надати цілісності сектору безпеки і оборони і підпорядкувати їх єдиному керівництву, сформувати чіткі процедури й повноваження відповідних міністерств і відомств. «Цей документ формували в тісній взаємодії з радниками, він пройшов низку обговорень з народними депутатами», — сказав представник РНБО і подякував тим парламентаріям, які виявили інтерес до законопроекту. Він припустив, що народні обранці та інші зацікавлені сторони зможуть доопрацювати документ і він стане основою для подальших реформ із розвитку сектору національної безпеки. Характеризуючи законопроект, О. Литвиненко сказав, що той має «революційний характер, дуже чіткий і містить мало декларацій, а це викликає зрозумілий спротив», але водночас висловив сподівання, що в залі знайдеться потенціал для його ухвалення.
Заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд високо оцінила таку законодавчу ініціативу, наголосивши: «Нам треба не просто формально змінити модель управління Збройними Силами, чи додати якісь інструменти цивільного парламентського контролю». За словами політика, війна оголила дві ключові проблеми, які варто побороти. Перша — стосується відповідальності за командування і прийняття рішень. Адже відсутність чіткої системи у цій сфері загрожує обороноздатності й безпеці. «Є багато проблем, закладених у самій Конституції, і їх ми, на жаль, не вирішуємо, — сказала вона з цього приводу, — але є й те, що можна вирівняти в самому законі. Думаю, час прийняти рішення про запровадження відповідального цивільного міністра оборони. Міністр — це політик. Ми неодноразово ставали свідками того, як люди в погонах у політичному середовищі не могли вести рівноцінну дискусію — погони роблять їх вразливими». На думку заступника глави парламенту, важливо також запровадити підпорядкування оперативних штабів безпосередньо міністрові — людині, яка нестиме політичну відповідальність за командування.
Інша проблема поки що не відчувається, зауважила політик. Це відповідальність перед людьми за гроші, які витрачаються на безпеку та оборону. «Ми щороку нарощуємо оборонний бюджет і будемо це робити, бо альтернативи немає, — наголосила О. Сироїд. — Але ні для кого не секрет, що оборонний бюджет є закритою державною таємницею. Ми витрачаємо гроші людей, тож на якій підставі приховуємо, на що вони йдуть?» На думку заступника глави законодавчого органу, доки не з’явиться деталізований оборонний бюджет, функція парламентського контролю за сектором безпеки та оборони не виконуватиметься. «Так ми можемо підірвати і ефективність командування, і обороноздатність армії», — застерігає вона. А відтак закликає своїх колег дивитися на новий закон про національну безпеку не тільки через призму того, що «хтось щось вимагає, чи очікує», а з точки зору внутрішніх викликів і необхідності виживання в умовах війни.
Керівник секретаріату Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони Тетяна Блистів звернула увагу на те, що у проекті закону про нацбезпеку посилюється передусім цивільно-демократичний контроль.
Однак у законодавчій базі вже є відповідний цілісний закон. У відповідь на це О. Литвиненко заявив: «Нині чинний закон про демократичний цивільний контроль над воєнною організацією та правоохоронними органами держави зіграв величезну роль, але він мав декларативний вигляд. Сподіваюся, що перевага документа, який сформують за вашої безпосередньої участі та за участю народних депутатів, матиме більш практичний характер і міститиме норми прямої дії».
Під час обговорення законопроекту народний депутат від «Самопомочі» Тарас Пастух висловив стурбованість з приводу того, що під час останньої зустрічі, присвяченій роботі над законопроектом, представник адміністрації Президента передав чималий стос поправок. Чи не означає це, що документ повернули назад у РНБО, поцікавився він. «Висунення величезної кількості правок — це абсолютно природній процес», — запевнив О. Литвиненко.
На питання, коли документ потрапить у парламент, відповів: «Сподіваюся, швидко». Чиновник запевнив, що документ надійшов до адміністрації на належному рівні підготовки і тепер проходить ще одне коло узгоджень із міністерствами і відомствами, а це займає багато часу. «Від цього законопроект стане тільки кращим», — запевнив він. Однак народні депутати вирішили скористатися доступним інструментом впливу і надіслати офіційне звернення до адміністрації Президента.
Довідково
Рамковий закон — форма законодавчих актів, ухвалених парламентом, які встановлюють загальні принципи відносин у якійсь сфері. На базі цього документа органи влади ухвалюють відповідні нормативні акти.
