Над полями степової Таврії нарешті вляглися важкі хмари пилу. І це був ніякий не суховій — пилюку здіймали трактори, які сіяли озиму пшеницю та ячмінь у висохлу, наче грудка, землю.
Уже третій рік поспіль тутешні аграрії починають осінню посівну в умовах посухи, і польові роботи для них тепер стали суцільним ризиком — такою собі «посівною лотереєю». Весь розрахунок на те, що дощі рано чи пізно підуть, і сходи пшениці та ячменю встигнуть вигулькнути з ріллі до морозів. Але нинішньої осені сподівання справдилися лише частково: сякі-такі зливи справді прокотилися над віддаленими Генічеським, Нижньосірогозьким, Іванівським, Чаплинським районами. Там продуктивної вологи в ґрунті достатньо, щоб зерно проросло. Натомість ближче до обласного центру «небесна канцелярія» на гарні дощі так і не розщедрилася. Така ж невтішна ситуація і в сусідніх із Херсонщиною районах Миколаївщини. Тому аграрії в тривозі — невідомо, чого чекати.
— На дослідному полігоні сорти озимої пшениці висіяли ще місяць тому. Але вологи у метровому шарі ґрунту на богарі зовсім немає. Насіння лежить там, наче у колисці, без жодного руху — нагору сходи і не потикаються. Дуже тривожить небезпека того, що опади прийдуть напередодні морозів, і «шильця» загинуть, не встигнувши зміцніти, — не на жарт побоюється директор Інституту зрошуваного землеробства (Херсон), член-кореспондент НААН України Раїса Вожегова.
Знаний херсонський хлібороб Герой України Дмитро Моторний любить повторювати, що у південному степу на кожні п’ять років випадає три посушливих. Та з глобальним потеплінням усе стало значно гірше: посуха приходить чи не щороку. Хіба що одна починається під кінець літа, і триває до кінця осені, а інша випалює посіви у травні-червні. Тому й аграрії намагаються знизити ризики, щороку змінюючи площі під озимі культури.
Позаторік, приміром, їх скоротили до мінімальних 459 тисяч гектарів, торік знову збільшили до 559 тисяч га, а нині вони знову впали до півмільйона гектарів.
Скептики у перспективи озимої пшениці вірять дедалі менше, і розраховують на ярі — сою, кукурудзу, посухостійкі сорго й нут (хоча саме нут цьогоріч дав наполовину менший вал, ніж очікували, і саме через надміру вологий травень). Та всіх — і оптимістів, і песимістів — розсудить урожай. У посуху, звичайно, Таврію «підстрахує» зрошення. Одначе наскільки багатим той урожай буде, нині точно не може сказати жоден сільський «прогнозист», і навіть місцеві фахівці з агротехнологій.
Херсонська область.
