Економічні реалії сьогодення такі, що для багатьох сімей тепло в хаті стало розкішшю. Тож не від добра декому доводиться йти з пилкою до лісосмуги. Це — від безвиході. Але найбільш нищівної шкоди зеленим насадженням, а особливо — лісосмугам, які фактично не мають офіційного власника, завдають далеко не нужденні люди, а «чорні лісоруби», для яких незаконне випилювання дерев стало доволі прибутковим бізнесом. І відступитися від нього, відчувши смак фактично дармових сотень тисяч гривень (або й десятків тисяч у валюті, бо спродується й ділова деревина), добровільно, під дією моральних настанов, ніхто не захоче...
Сергій Самородченко та Ірина Антонова — на одному зі свіжих майданчиків лісових мародерів.
Фото Руслани СОРОКИ.
На Кіровоградщині лише в одному Онуфріївському районі, за неофіційною інформацією, постійно діють 3—5 бригад, що в промислових масштабах здійснюють незаконне вирубування деревини та забезпечують певним особам чималі доходи. Одним зі свіжих майданчиків лісових мародерів стала дубова лісосмуга на території Павлиської селищної ради. Комісією в складі голови райдержадміністрації Сергія Самородченка, павлиського селищного голови Ірини Антонової та начальника відділу агропромислового розвитку РДА Ольги Зозулі складено акт про незаконну вирубку тут дубів у кількості 15 штук діаметром від 20 до 70 см та майже 35 складометрів дров.
Прийнято рішення спиляну ділову деревину описати як нічийне майно та передати в податкову службу для оприбуткування. Кошти від реалізації дров надійдуть до державного бюджету. Так шкоду, завдану незаконними рубками, хоча б частково буде компенсовано. Хоча, звісно ж, шкоду екології, сільгоспвиробництву вже не покрити. Бо нові лісосмуги ніхто не насаджує.
Свого часу (понад сто років тому) основоположник ґрунтознавства Василь Докучаєв для того, щоб побороти пилові бурі, підвищити врожайність сільськогосподарських культур та пом’якшити мікроклімат, запропонував висадити в степовій зоні лісосмуги. Перші на території Кіровоградської області лісопосадки з’явилися наприкінці XIX сторіччя на території Маловисківського району. Їх називали «Докучаєвські полезахисні смуги». У радянські часи ця справа була активно підтримана. Адже завдяки захисним лісосмугам затримувались і вітри, і необхідна волога в ґрунтах, покращувалось біорозмаїття. А головне, підвищилася врожайність сільськогосподарських культур. Тож у післявоєнні 50-ті роки минулого сторіччя лісосмуги (які стали називати «Сталінськими») висаджували особливо швидкими темпами. Робили це радгоспи та колгоспи, які й стали балансоутримувачами полезахисних смуг.
Наразі власників у них уже немає. Щоправда, лісосмуги, як і всі інші лісові насадження поза межами населених пунктів, перебувають під охороною держлісгоспів. Але для здійснення повноцінної охорони в лісогосподарських підприємств немає відповідної законодавчої бази та ресурсних можливостей, зазначає директор ДП «Онуфріївське лісове господарство» Валентина Здебська. Цим і користуються ласі до наживи громадяни, які мають відповідні корумповані зв’язки. І їм байдуже, що своїми протиправними діями вони врешті-решт спричинять екологічне лихо, бо якщо лісові насадження знищуватимуть такими темпами, то їх не стане за декілька років. Це може призвести до катастрофічних наслідків, насамперед, для сільського господарства.
«Старатимемося реагувати на кожен факт лісового мародерства, — наголошує С. Самородченко. — Виїжджатимемо на місця. Добиватимемось притягнення винних до кримінальної відповідальності. Нині ж звертаємось до всіх — давайте разом зупинимо це свавілля, не дамо знищити ліси».
За словами посадовця, масове вирубування деревини у лісосмугах району розпочалось у 2016 році на території Павлиської селищної ради.
«Було складено відповідні акти, матеріали передано до правоохоронних органів, — зауважує голова РДА. — Порушено дві кримінальні справи. Одна машина з діловою деревиною перебуває нині на штрафмайданчику районного відділення поліції. Та в лісосмузі біля залізничного полотна в Павлиші нещодавно знову виявлено ще п’ять дубів із підпиляними стовбурами, які злодії вже підготували до вирубування...»
Виявлені незаконні рубки в значних масштабах і в лісосмугах на території Камбурліївської сільської ради. Лісівники підрахували завдані збитки — понад 300 тис. грн. Відповідні матеріали сільська рада передасть у правоохоронні органи. Але ж дерева вже не повернути!
Керівництво Онуфріївського району має намір вийти з пропозицією на сесію районної ради, щоб відповідним рішенням закріпити полезахисні смуги за сільгоспвиробниками, які мають бути зацікавлені в їхньому збереженні.
Слід сказати, що на сьогодні сільгосппідприємствам, які звертались, райдержадміністрацією надано дозволи на обпилювання в лісосмугах гілок, що заважають руху сільгосптехніки польовими дорогами, та випилювання порослі, яка поширилась на поля. Звісно ж, і тут є свої нюанси. Найняті для цих робіт працівники почасти спокушаються і виходять за межі дозволеного. Те ж саме стосується і дозволів сільських та селищних рад на випилювання порослі на узбіччях доріг. Тож і тут контроль не завадить.
Факти засвідчують — незаконний ринок краденої деревини процвітає, чим мають серйозно зацікавитись правоохоронні органи. Звісно ж, якщо вони самі не втягнуті у відповідні корупційні схеми.
