В Інституті законодавства Верховної Ради України проведено презентацію опублікованої Парламентським видавництвом монографії доктора економічних наук, професора Віктора Мандибури (на знімку) «Корупція: інституційна сутність та механізми подолання». Видання продовжує публікацію результатів досліджень Інституту, оприлюднених у збірці «Міжнародно-правові акти у сфері протидії корупції».
У заході взяли участь народні депутати України, співробітники апарату Верховної Ради України, провідні науковці, викладачі, представники громадськості та бізнесових структур.
На початку презентації директор Інституту законодавства Верховної Ради України, член-кореспондент НАН України Олександр Копиленко відзначив, що автору вдалося не лише дослідити соціально-економічну природу корупції та розкрити механізми її реалізації, а й запропонувати організаційно-економічні та економіко-правові засоби протидії цьому явищу. Особливе місце відведено забезпеченню антикорупційної спрямованості національного законодавства в умовах ринкової економіки. При цьому автором розкриті юридичні причини, що створюють можливості для корупційних діянь, а також запропоновані заходи антикорупційного вдосконалення вітчизняного законодавства. Саме тому опублікована праця має не лише теоретичне, а й прикладне спрямування.
Народний депутат України, доктор юридичних наук Наталія Агафонова проаналізувала сучасну правову базу протидії корупції та ознайомила присутніх із законодавчими ініціативами парламенту в цій сфері: ускладненні здійснення протиправних дій та запобіганні легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Запорукою успіху парламентарій назвала системність і послідовність кроків влади та її готовність взаємодіяти з громадянським суспільством.
Директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, академік НАН України Елла Лібанова вважає важливою ознакою обговорюваної монографії системний розгляд поширення інституту корупції. У дослідженні показано аномальний за масштабом (порівняно з країнами розвиненої ринкової економіки) характер корупційного феномену в Україні, а також його зв’язок із специфікою ринкової трансформації, яка відбувалася в умовах збереження ризиків номенклатурно-бюрократичного адміністрування, подекуди імітації ринкових відносин, прагнення корпоративно-кланових груп реалізувати власні інтереси.
Завідувач кафедри економічної теорії, макро- і мікроекономіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор економічних наук, професор Надія Гражевська наголосила, що в монографії розглянуто теоретичні аспекти сутності та системно-мережевого структурування корупції як інституту, що має антисуспільну спрямованість. Автором розкрито зміст диференційованих форм об’єкта, надана всебічна характеристика суб’єктів корупційних відносин (хабарників і хабародавців), а також показані особливості антидержавної діяльності відповідних корпоративно-кланових спільнот.
Провідний науковий співробітник відділу економічної теорії Інституту економіки і прогнозування НАН України, доктор економічних наук, професор Олег Яременко акцентував увагу на тому, що в роботі наведено відповіді на низку актуальних питань, зокрема: у чому полягають якісні відмінності та корупційні можливості вітчизняної бюрократії, які «генетичні» властивості українська бюрократія успадкувала від радянсько-номенклатурної бюрократії та ін.
Доктор наук з державного управління, професор, в. о. завідувача відділу Інституту законодавства Верховної Ради України Валерій Воротін відзначив, що значна частина монографії присвячена узагальненню зарубіжного досвіду боротьби з корупцією та шляхам її запобігання, а також механізмам застосування цього досвіду в Україні.
На завершення презентації Віктор Мандибура наголосив, що у подоланні корупції провідна роль не має належати карально-силовим діям. Насамперед, необхідно сформувати такі організаційно-фінансові та економіко-правові умови, які б унеможливили корупційний підкуп, казнокрадство та інші зловживання. У заключному розділі монографії пропонується застосування розроблених автором конкретних підходів, методів і механізмів соціально-економічного, організаційно-фінансового та економіко-правового впливу держави, спрямованих на ліквідацію джерельної бази корупції й унеможливлення використання корупційних коштів.
