У Верховній Раді відбулось засідання Комітету ПА ЄВРОНЕСТ із соціальних питань, освіти, культури та громадянського суспільства. У засіданні, окрім членів Європейського Парламенту і депутатів із країн Східного партнерства, взяли участь представники української виконавчої влади та неурядових організацій.
Учасники засідання, зокрема, заслухали доповідь щодо підтримки громадянського суспільства та молоді. Адже в центрі уваги наступного саміту Східного партнерства будуть теми, пов’язані саме з громадянами.
«Від наступного саміту чекають конкретних результатів для наших громадян країн Східного партнерства та Євросоюзу», — зауважив у своєму виступі представник Єврокомісії Лоуренс Мередіт. За його словами, особливу увагу варто приділяти залученню молоді до діяльності організації. Адже саме молодь визначатиме майбутнє Східного партнерства, взаємовідносин з ЄС. «Тому важливо, щоб молодь брала участь у прямому діалозі, була задіяна в роботі саміту», — сказав він.
Окремо представник Єврокомісії торкнувся тем освіти та зайнятості. «Місцеві та регіональні органи влади, — наголосив Л. Мередіт, — відіграють ключову роль у забезпеченні зайнятості. Тому має існувати відповідна стратегія. Маємо розглядати всі проблеми, залучати уряди країн Східного партнерства в цю роботу на регіональному рівні, створювати пілотні регіони, де будуть реалізуватися наші ініціативи».
З інформацією щодо зайнятості та гендерної рівності в Україні виступила заступник міністра соціальної політики Олександра Чуркіна.
За її словами, зайнятість населення передбачає квоти на працевлаштування вразливих груп населення, якими переважно користуються жінки. «Так, додаткові гарантії працевлаштування мають особи з дітьми до шести років, ті, хто виховує самостійно дітей до 14 років, дитину-інваліда, або інваліда з дитинства, а також люди передпенсійного віку. Крім того, законом заборонено висувати будь-які вимоги дискримінаційного характеру в оголошеннях про роботу», — повідомила заступник міністра.
Водночас вона зауважила: хоча в Україні все ще зберігається нерівність чоловіків та жінок, останнім часом значно поліпшилися показники щодо представлення жінок в органах влади і, зокрема, в політичному житті. І ця позитивна тенденція зберігається.
Що стосується освіти, то, на думку представника Вірменії Армена Ашотяна, не варто розглядати університети як фабрики, які готують продукцію для ринку праці.
«Маємо розглядати університети як осередки просвіти. Це важливо для європейського суспільства, бо нині зростає ксенофобія, популізм. Це все відбувається через кризу цінностей», — переконаний він. Тож просвітницьку мету потрібно реалізовувати по всьому європейському регіону. Але починати варто з власних країн.
На думку А. Ашотяна, Болонська система, яка свого часу вважалася реформаторською, нині застаріла: «З кожним роком те, що є, стає застарілим, тому у сфері вищої освіти мають бути ухвалені радикальні рішення. Необхідно зробити освіту більш інклюзивною. Маємо залучати й молодь із так званих конфліктних регіонів. Адже освіта — найкращий засіб для контактів між людьми. Неможливо примирити людей без діалогу. Освіта без дискримінації — це право людини і його потрібно реалізувати, не озираючись на політичну ситуацію в країнах або регіоні».
Олена РОМАШКІНА.
