Одним із безсумнівних позитивів сучасної вітчизняної системи охорони здоров’я, що явно контрастують з її загальним станом, є розвиток кардіологічної служби. Як заявив під час засідання Кабміну 18 жовтня Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, у нинішньому році до вже наявних сучасних кардіоцентрів додадуться ще 13 в одинадцяти областях, стільки само заплановано створити 2018-го. За словами глави уряду, в такий спосіб істотно розширюються регіональні можливості не тільки й не просто в наданні своєчасної медичної допомоги людям із серцево-судинними захворюваннями, а й у порятунку життів тих, хто вже не може обійтися без втручання кардіохірургів, запобіганні інвалідності багатьох тисяч пацієнтів.
Коментуючи на прохання кореспондента «Голосу України» цей факт, директор Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМНУ, президент Асоціації серцево-судинних хірургів України, академік Національної академії медичних наук України Василь Лазоришинець (на знімку) зазначив, що такий курс цілком логічний. Адже смертність від серцево-судинних захворювань і в світі, і в Україні зокрема є найвищою. Понад те: якщо років десять тому серцево-судинні й нейроваскулярні захворювання становили в структурі летальності 61 відсоток, потім 62, 64, то за минулий рік — 68,3 відсотка. Щорічно вимирає одне велике місто з населенням понад 400 тисяч осіб. У Франції та Японії, наприклад, ця складова в структурі летальності дорівнює 29, у США — 31 відсотку. Виходить — епідемія. І найчастіше останнім рубежем порятунку життя хворих є кардіохірурги.
— Чи можна назвати орієнтовну щорічну потребу в їхній роботі в нашій країні?
— Необхідно проводити щонайменше 100 тисяч операцій і 200 тисяч коронарографій. Окремо взятому навіть великому й авторитетному інституту на кшталт Амосовського такий обсяг не під силу. Тому одним із важливих напрямів нашої роботи є створення регіональних центрів. В Україні загалом їх нині вже 38. І саме вони є своєрідними форпостами в регіонах із надання допомоги людям, які страждають на серцево-судинні захворювання. І саме ці центри мають робити коронарографію, виконувати стентування, тобто рятувати життя пацієнтам і паралельно проводити прості операції. А столичні центри покликані надавати ексклюзивну й високотехнологічну допомогу. Поряд із цим місія нашого інституту й нашої Асоціації серцево-судинних хірургів — допомогти в підготовці висококваліфікованих хірургів, освоєнні ними новітніх хірургічних технологій, зокрема й малоінвазивних.
А ще важливо навчити простого сімейного лікаря — і міського, і сільського, — що потрібно робити в тій чи іншій ситуації, як надати першу допомогу людині, в якої стався інфаркт або інсульт.
Вбачається доцільним підкріпити розгорнуту роботу прийняттям загальнодержавної програми боротьби із серцево-судинними захворюваннями, використовуючи зокрема й напрацювання з реалізації київського пілотного проекту.
Віктор КОЛОМАК.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Київ.
