Масштабні структурні реформи, передовсім децентралізація, реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади, які хоча й натужно, проте безповоротно змінюють нашу країну, потребують належного рівня професійної компетенції та професіонального розвитку державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів місцевих рад як наріжних складових управління людськими ресурсами в Україні.
Кращий європейський досвід реформування, який поширює на наших теренах Рада Європи, промовисто свідчить: тамтешні успішні практики народжувалися передусім у навчальних аудиторіях, відшліфовувалися під час дискусій та тренінгів, «мозкових штурмів» і презентацій. А надалі постійне обов’язкове професійне навчання та підвищення кваліфікації публічних управлінців стали нормою для «білих комірців» переважної більшості держав нашого континенту.
Тільки так, пояснюють українським колегам експерти Ради Європи, можна оперативно й адекватно відповідати на гострі виклики сьогодення, лише добре навчені професійні кадри спроможні ефективно управляти змінами, якісно працювати на випередження ймовірних проблем.
Про це, зокрема йшлося у Фаховому огляді, підготовленому Радою Європи на прохання відповідних вітчизняних відомств, одна з рекомендацій якого стосувалася необхідності невідкладно розробити концепцію реформування профнавчання для управлінців публічної сфери. Днями такий документ уже передано до Кабміну на затвердження. У ньому, як поінформувала заступник голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко, враховано рекомендації експертного середовища та міжнародної спільноти, зокрема і пропозиції членів робочої групи Ради донорів з питань навчальних систем та управління знаннями.
Згадана концепція реалізовуватиметься впродовж 2017—2020 років і проходитиме в кілька етапів. Вона, зокрема, передбачає розробку рамки кваліфікацій, затвердження професійних стандартів державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, запровадження загальнодержавного кваліфікаційного іспиту для осіб, які здобуватимуть вищу освіту за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування», та інші новації. Різновидами профнавчання визначено підготовку, підвищення кваліфікації, стажування і самоосвіту кадрів. Та головна новація: таке професійне навчання буде безперервним, плановим і обов’язковим.
Автори пропонують істотно вдосконалити механізм його фінансування: виділяти з цією метою не менш як два відсотки від фонду заробітної плати у видатках на утримання органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування. Незайве, гадають вони, зобов’язати політичні партії, що отримують державне фінансування, передбачати певну частку витрат на навчання депутатів місцевих рад, обраних від цих політичних сил. Ще частину грошей органи місцевого самоврядування мали б відраховувати на ці цілі з місцевих кошторисів.
Намарне зайвий раз говорити про нагальність затвердження згаданої концепції, яка включить «зелене світло» реформуванню профнавчання держслужбовців, посадових осіб місцевого само-врядування і депутатів місцевих рад.
Особливо гостро «кадровий голод» відчувають нині об’єднані територіальні громади. З кожними новими виборами (а лише 29 жовтня вони пройшли одразу ще в 201 ОТГ) в них дедалі більше зростає попит на професіоналів, переважну більшість яких ще належить підготувати.
Відомо, що в європейських країнах існують спеціальні вимоги до професійної компетентності посадової особи місцевого самоврядування з урахуванням стандартів РЄ у сфері належного врядування. Допоки такі норми не діють в Україні, всі ми ризикуємо вкотре обрати «кота в мішку»...
