Як зробити роботу Верховної Ради ефективнішою, обговорювали вчора під час круглого столу народні депутати та експерти. Зокрема, йшлося про ризики і переваги запровадження голосування простою більшістю, запровадження системи голосування за звичайні закони простою більшістю, за особливі закони — абсолютною більшістю. Також порушувалося питання кворуму для прийняття рішень парламентом.
Голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Ганна Гопко, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України Павло Пинзеник, директор Програми USAID РАДА Ігор Когут.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань Регламенту та організації роботи парламенту Павло Пинзеник зазначив: практика роботи парламентів інших держав дає змогу стверджувати, що будь-яка система прийняття рішень, встановлення кворуму може бути робочою. Очевидно, є певні закони щодо яких у більшості юрисдикцій встановлюється принцип кваліфікованої більшості від конституційного складу законодавчого органу для прийняття рішень. Усе решта підлягає обговоренню.
Народний обранець нагадав, що місія Пета Кокса напрацювала 52 рекомендації для вдосконалення роботи Верховної Ради. Але, на думку Павла Пинзеника, окремі положення можуть одне одному суперечити, в тому числі стосовно кворуму Верховної Ради для прийняття рішень. Також місія запропонувала обмежити кількість питань, які розглядаються нашим парламентом, і в такий спосіб забезпечити більш планову роботу Верховної Ради.
Крім того, в рекомендаціях місії йдеться про запровадження жорсткішого покарання народних депутатів за невідвідування пленарних засідань. «У багатьох країнах народний обранець самостійно визначає доцільність чи недоцільність відвідування пленарних засідань. І це не впливає на оцінку якості його роботи і на можливість чи неможливість притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Хто ще може краще за нього знати, де в цей час перебувати і що більше варте його уваги, щоб забезпечити повну реалізацію свого мандата», — сказав Павло Пинзеник. Як приклад він навів парламент Ізраїлю, де під час обговорення можуть бути присутні лише п’ять депутатів. Така само ситуація в німецькому Бундестазі.
Голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко поінформувала, що у Верховній Раді перебуває три законопроекти, які передбачають зміни до роботи парламенту. «Мій законопроект передбачає зниження бар’єра для голосувань до звичайної більшості, розділення часу для обговорень і голосувань, продовження пленарних засідань у вівторок і четвер до розгляду всіх питань порядку денного, наприклад, це може бути до 21.00», — розповіла вона.
На жаль, за її словами, політичної волі поки що немає, але найголовніше — досягнути компромісу, щоб зробити парламент ефективним.
