Багато знаємо про війну в Афганістані. Менше — про десяток інших локальних конфліктів по всьому світу, у яких брали участь радянські військові. А загалом же «миролюбна» радянська держава, коли вірити лише офіційному переліку конфліктів, у повному мирі прожила лише рік чи два.

Едуард Григорович Погребной — досі активний, енергійний, небайдужий. Весь вік відпрацював у машинобудівній галузі (найбільше на Запорізькому електровозоремонтному заводі), та й зараз — посеред людей. Сьогодні він — член громадської ради при Запорізькій міськраді. Едуард Григорович — учасник і свідок подій так званої «Карибської кризи» 1962—1963 років. Тоді Хрущов показав американцям «кузькину мать». За згодою з Фіделем Кастро розмістив на Кубі радянські балістичні ракети двох типів. Р-12 мала радіус дії у 2000 кілометрів, Р-14 — удвічі більший. Цього досить, щоб «накрити» майже всю територію США.

Однак ті ракети могли стати легкою здобиччю противника. Тому в бік Куби влітку 1962 року пішла ціла флотилія суден радянського цивільного флоту. Капітани мали право розкрити запечатаний пакет аж в океані, в присутності замполіта. Який вантаж на борту — вони не знали. Хоча частину того «вантажу» важко було не помітити — сотні бійців у трюмах. 

20-річний Едуард Погребной на той час вже рік відслужив у морській авіації. Вчився у школі молодших авіаспеціалістів (ШМАС) біля міста Піонерський Калінінградської області. Окрім стандартного курсу, була відібрана група для розбирання і складання літака Іл-28. Це невеликий — завдовжки всього 17,6 метра — літак, перший радянський реактивний фронтовий бомбардувальник. Згодом його було модернізовано у носія ядерної бомби. Максимальне бомбове навантаження Іл-28А — 3000 кг. Оскільки перегінна дальність польоту літака — менше 2,5 тисячі кілометрів, вирішили їх розібрати і доставити на Кубу тими ж суднами цивільного флоту. Частина, де служив Е. Погребной, вантажилася у Балтійську.

Е. Погребной був механіком із авіаозброєння. Згадує, що споряджали повітряні судна і бомбами, і морськими мінами, і розвідувальними радіобуями тощо. 

Чи не блукали в незнайомій ситуації літаки? «Скажу дипломатично, — усміхається Едуард Григорович, — щоб не підвести ні одну, ні іншу сторону. Хоч Іл-28 мав і локатор, і радіокомпас, і напівгірокомпас, жодних звичних орієнтирів у морі не було, тому, мабуть, всяке траплялось. Командири екіпажів — великі для нас тоді начальники, виправдовувалися тим, що «це вам не степи України, де кожна стежка знайома». 

Про те, що «совєти щось на Кубі будують», американці дізналися вже у серпні. «Ні, це не наступальна зброя», — оголосив Президент Джон Кеннеді. Однак 14 жовтня стало зрозуміло, що на острові розгорнуті й балістичні ракети. Тоді й почалася «Карибська криза» (в кубинській інтерпретації — «Жовтнева криза», в американській — «Кубинська ракетна криза»).

Про все це Едуард Погребной та його колеги і не здогадувалися. Замполіт їм розповідав, що «своїми діями ми відвернули загрозу Третьої світової війни». Хоча насправді загрозу відвернули переговори. Москва і Вашингтон таки прийшли до розуміння, що поганий мир кращий, ніж «добра» ядерна війна.

Кажуть, що вбивство Кеннеді (1963) і відставка Хрущова (1964) стали наслідком якраз «Карибської кризи». 

А щодо механіка з авіаозброєння Погребного, то його діло було солдатське. На початку листопада 1962-го прийшла команда розібрати літаки і повантажити їх на судна. Назад, до Балтійська, йшли вже відкрито — щоб і бійців на палубі бачили, і фрагменти літаків теж. Мовляв, ми чесно з Куби йдемо.

До речі, Едуард Погребной — координатор міської ветеранської організацій учасників подій на Кубі. Запоріжжя — одне із найбільш «кубинських» міст України. Адже влітку 1962 року звідси своїм повним складом — з технікою, яку, щоправда, на Кубі так і залишили, вирушив до Миколаєва і повантажився на судна тутешній зенітно-ракетний полк. Його особовий склад, щоправда, повернувся додому лише через рік.

У 2012 році Запоріжжя відвідав Надзвичайний і Повноважний Посол Куби в Україні Фелікс Ліон Кабальо, який вручив місцевим «кубинцям» відзнаки своєї держави. Серед нагороджених був і Едуард Григорович Погребной...

Запоріжжя.

Едуард Погребной на хвостовій турелі з гарматами літака Іл-28.

Фото з архіву Едуарда Погребного.