Клесівська об’єднана територіальна громада, що в Сарненському районі на Рівненщині, була створена однією з перших не лише в області, а й в Україні — у жовтні 2015-го. Вона об’єднала населені пункти Клесівської селищної, Карпилівської і Карасинської сільських рад (загалом шість сіл і селище), в яких проживають понад 10,5 тисячі людей.
Цими днями виповнилось рівно два роки, відколи ОТГ самостійно господарює. І доволі таки непогано, про що свідчить ось така порівняльна статистика.
Річний обсяг бюджету рад, що об’єдналися, становив у 2015 році 10724,3 тис. грн, а сьогодні — 64361,2 тис. грн. Щоправда, в 2015-му до бюджетів рад не надходили ні освітня, ні медична субвенції та додаткова дотація з державного бюджету, оскільки заклади освіти та охорони здоров’я утримувалися з районного бюджету.
Питома вага власних доходів у загальному обсязі у бюджеті громади становить 44,2%. У 2016 році обсяг власних доходів загального фонду бюджету ОТГ зріс порівняно з фактичними надходженнями 2015-го до бюджетів рад, що об’єдналися, на 17 957,4 тис. грн, або на 383,9%. В розрахунку на одного жителя власні доходи збільшилися з 447 до 2165 грн. Якщо порівняти фактичні надходження на одного жителя за 9 місяців 2016-го і
2017-го, то вони зросли з 1587 до 2120 грн.
— Клесівська ОТГ чи не єдина в області, яка не отримує від держави базової дотації. За два роки річний бюджет громади зріс ушестеро, — каже директор Рівненського центру розвитку місцевого самоврядування Руслан Сивий. — Ця громада стала вдалою, яскравою вітриною децентралізації.
А керує Клесівською ОТГ учасник АТО, «кіборг» Василь Гриник, якого обрали люди і на якого покладають великі надії у перетвореннях на краще. Йому допомагає депутатський корпус, старости. А почали з найелементарнішого — вирішення болючих питань у галузі житлово-комунального господарства. Так, у 2016—2017 роках за рахунок коштів Міністерства екології, обласного та селищного бюджетів здійснюється реконструкція очисних споруд та проведено ремонт лінії електропередач по вул. Зелена в смт Клесів. Придбано сміттєвоз та 50 сміттєвих баків, трансформатор, генератор для комунального підприємства «Клесівводоканал». До кінця поточного року буде придбано грейдер, трактор з навісним обладнанням та устаткування для проведення ямкового ремонту доріг. Укладено договори на облаштування 4 зупинок громадського транспорту.
ОТГ взяла на баланс і утримує по шість шкіл і дитсадків, дитячо-юнацьку спортивну та музичну школи, два будинки культури, по п’ять клубів і бібліотек, лікарню, чотири ФАПи, дві амбулаторії. І всьому цьому потрібно дати лад.
Голова Клесівської ОТГ Василь Гриник розповідає, що зроблено по кожному селу.
— У селі Карпилівка, скажімо, в місцевій школі замінили всі вікна й частково двері на енергозберігаючі, реконструювали дах, котельню, обладнали системою опалення майстерню, обладнали внутрішні вбиральні. У місцевому дитсадку «Дзвіночок» відкрили четверту групу, тепер його відвідує понад 70 дітей. Під’єднали заклад до мережі Інтернет. Провели поточний ремонт туалетних кімнат та каналізаційної системи. У харчоблоці встановили нову витяжку, якої до цього не було взагалі. Замінили вікна на енергозберігаючі. А для сільської амбулаторії селищна рада передала автомобіль. У Будинку культури замінили дах, придбали музичну апаратуру, ноутбук, баян, сценічні костюми, під’єднали до Інтернету, – каже він.
І це лише по одному селу. Не забули і про інші населені пункти. По мірі можливості громада старається реалізовувати енергозбережні заходи в усіх закладах, які вона утримує: замінювати вікна, двері, покрівлі тощо, а також утримувати їх у порядку, для чого постійно роблять поточні ремонти. Що стосується шкіл, то до нового навчального року для першокласників громада придбала 158 нових укомплектованих антисколіозних парт та 228 комплектів стільниць.
Одне слово, життя висуває нові проблеми, які клесівська громада старається вирішити самотужки. Але є і такі, які їй самій важко осилити. Проблемою номер один назвав Василь Гриник забезпечення цілодобового постачання води в селище Клесів. Нині вона подається по годинах, що, звісно, створює незручності людям.
— Вирішити проблему з водою у Клесові, де мешкає понад 4,6 тисячі людей, можна було б, задіявши резервні свердловини, що за шість кілометрів від селища, — розмірковує голова Клесівської ОТГ Василь Гриник. — Для цього потрібно прокласти шість кілометрів водогону, встановити насосну, станцію знезалізнення води. А на це, за попередніми нашими підрахунками, із заміною по селищу зношених водомереж, які будувались ще в 1962 році, необхідно 100—120 мільйонів гривень. Потрібна підтримка з боку держави, бо в громади таких коштів поки що немає — річний бюджет ОТГ становить 62 мільйони гривень. Порадимось з громадою і спробуємо розробити проектну документацію на будівництво водогону і поетапно (в кілька черг), по мірі надходження коштів, його реалізовувати. Але було б добре заручитись підтримкою держави.
До речі, ще донедавна село Пугач (тоді воно входило до Клесівської селищної ради, а нині до ОТГ) тридцять років жило на привозній воді. Довелося підготувати і опублікувати у «Голосі України» низку публікацій про те, як жити мешканцям села без води, щоб достукатись до тих, від кого залежало вирішення цієї проблеми. І таки водогін у Пугачі проклали. То, може, варто клесівській громаді бути наполегливішій і, якщо хочете, настирливішій (у хорошому сенсі цього слова) у вирішенні цієї проблеми і стосовно Клесова? Щоправда, як сказав Василь Гриник, у Пугачі потрібно встановити сучасну станцію знезалізнення, бо фільтри на водонапірній башті не справляються з очищенням.
— Ми подавали документи на конкурс проектів громад Державного фонду регіонального розвитку по Пугачу, але нам не пощастило його виграти, — зізнається вчорашній «кіборг». — Інколи ловлю себе на думці, що в АТО було легше морально: там ворог, і ти знаєш, що робити, а тут дуже важко долати бюрократичні перепони…
Олександра ЮРКОВА.
Фото надано автором.
Рівне.
ІЗ ДОСЬЄ «ГОЛОСУ УКРАЇНИ»
Голова Клесівської об’єднаної територіальної громади Василь Федорович Гриник (на знімку), 1971 року народження, за фахом — залізничник. Служив у ВДВ. Позапартійний. У серпні 2014 року, зважаючи на загострення ситуації на сході, виявив бажання захищати цілісність України, був мобілізований у третій хвилі до ЗСУ, до 80-ї аеромобільної бригади. В серпні 2014-го відправлений у зону АТО, де захищав Донецький аеропорт. 16 січня 2015-го в бою під час оборони нового термінала Донецького аеропорту дістав два поранення. За бойові заслуги нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, знаком «За оборону Донецького аеропорту». В 2015 році був обраний головою Клесівської ОТГ Сарненського району Рівненської області. Одружений. Виховує двох дітей.