Нині на пленарних засіданнях сесії та під час роботи парламентських комітетів можуть бути присутні понад три тисячі журналістів. Проте чимало з них не займаються професійною діяльністю, а частина взагалі отримали акредитацію у Верховну Раду завдяки сфальшованим журналістським посвідченням. Про це під час засідання Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики повідомила керівник прес-служби апарату Верховної Ради Вікторія Шведова.
Ця інформація пролунала в контексті розгляду звернення представників українських ЗМІ щодо перегляду порядку акредитації в українському парламенті представників російських ЗМІ. Зокрема, згідно з рішенням РНБО від 28 квітня минулого року, Міністерство закордонних справ мало запровадити дієвий механізм акредитації іноземних журналістів. Однак цього досі не сталося. Натомість представники ЗМІ, які подають викривлену та відверто брехливу інформацію, й далі безперешкодно беруть інтерв’ю в стінах нашого парламенту. При цьому народні депутати часто навіть не усвідомлюють, з ким вони спілкуються, бо такі ЗМІ свідомо уникають розміщення на мікрофонах своїх назв. Тож апарат парламенту також підтримує ініціативу проведення акредитації іноземних журналістів у МЗС, як це було раніше.
А щоб обмежити доступ до головного законодавчого органу країни випадкових осіб, доведеться внести зміни до низки законів, які стосуються ЗМІ. Однак голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар наголошує, що акредитація не є дозвільним документом, а працює лише як «документ сприяння». На її думку, доцільно створити експертну медіагрупу, яка б проводила атестацію тих, хто хоче працювати у Верховній Раді. Поки що на засіданні комітету вирішили створити робочу групу, що працюватиме над законопроектом, який дасть змогу обмежити перебування в Україні представників заборонених російських ЗМІ, запровадить процедуру акредитації іноземних журналістів в МЗС та вдосконалить процедуру акредитації в український парламент.
Під час засідання члени комітету також розглянули поправки та уточнення, які надійшли до проекту закону про відкритість використання публічних коштів. Вікторія Сюмар назвала цей документ «надзвичайно прогресивним», оскільки він дасть можливість забезпечити відкритість влади в частині використання коштів платників податків. За результатами обговорення прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді ухвалити цей документ у другому читанні і в цілому.
А найбільша дискусія розгорнулася під час обговорення змін до закону про захист суспільної моралі, оскільки за цим стоїть фактична ліквідація Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі, що передбачено Коаліційною угодою. На засідання запросили представників цієї комісії, і, за словами її очільника Василя Костицького, вперше дали можливість повноцінно висловитися, а не оголосити коротеньку репліку, як це робилося раніше. Він звернув увагу на те, що цю комісію вже не раз намагалися закрити, бо одні бояться цензури, а інші хочуть позбутися клопоту, пов’язаного із обов’язковістю отримувати висновки для судових експертиз, якими комісія займається безплатно, економлячи державні гроші. Торік, приміром, її члени на громадських засадах опрацювали 35 тисяч матеріалів та дали чотири тисячі експертних оцінок. А останнім часом основним напрямом роботи спеціалістів з етики та моралі, за їх словами, є робота з потоком неправдивої інформації про нашу країну в зарубіжних ЗМІ. Кажуть, нині, крім них, ніхто цим не займається. Представники громадськості, яким також надали слово на засіданні комітету, апелювали до того, що висновки комісії хоч і безплатні, але часто некомпетентні і в судах їх просто бояться. Усе це через те, що ці експерти не несуть жодної юридичної відповідальності за свої оцінки. За рішенням членів профільного комітету, законопроект парламенту рекомендують ухвалити в першому читанні.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Голова комітету Вікторія Сюмар (ліворуч) і перший заступник голови комітету Ольга Червакова.
