Парламентська хроніка
Ранкове засідання 9 листопада
Відкривши ранкове засідання, Голова Верховної Ради Андрій Парубій привітав співвітчизників з Днем української писемності та мови та Днем працівників культури. «Сьогодні українці всього світу відзначають День української писемності та мови. Я щиро вітаю у цей день нас усіх. Окремі мої сердечні вітання працівникам культури», — сказав він та закликав усіх берегти і плекати українську мову, а тих, хто ще не володіє вільно українською, — заговорити державною рідною мовою і цим відзначити День писемності, що буде великим внеском у розвиток української ідентичності. «Наші західні союзники допоможуть нам пройти і економічні реформи, і реформи у всіх сферах, але питання національної ідентичності — це наше питання, і ніхто, крім нас, не зберігатиме нашу мову, культуру та історію», — наголосив Андрій Парубій.
Альона Бабак, Яків Безбах, Олександр Марченко.
Перейшовши до розгляду питань порядку денного, Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект «Про житлово-комунальні послуги» (№1581-д), який визначає державну політику, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг, перелік ЖКП, права та обов’язки споживачів і виконавців комунальних послуг та управителів тощо.
Підбиваючи підсумки обговорення поправок, заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Альона Бабак прокоментувала положення, яке передбачає запровадження плати за абонентське обслуговування. «Це один із елементів тієї реформи, яка орієнтована на вибір споживачем вигідної для нього моделі відносин лише з такими монополістами, як водоканал та теплоенерго, і ця плата буде виділятися тільки в платіжках споживачів багатоквартирних будинків. Логіка тут така: ми пропонуємо виокремити з діючих тарифів на воду та тепло витрати, які йдуть на утримання абонентських служб, та визначити їхню вартість у зрозумілій для людей одиниці виміру — гривні. Щоб людина, наприклад, побачила, скільки їй коштує прихід контролера водоканалу чи теплоенерго, які зчитують показники лічильника, та робота інженерів і бухгалтерів. Можливо, оцінивши ці витрати, мешканці багатоквартирних будинків вирішать обрати іншу модель відносин із водоканалом та теплоенерго, наприклад, оберуть собі управителя, який посилатиме одну людину для перевірки цих лічильників. Також не виключено, що в деяких випадках буде вигідно зберегти договір з монополістом, але це має бути економічне рішення самих мешканців. Але для цього людям треба дати право порахувати, скільки коштує прямий договір, а скільки коштує колективний договір. І цей законопроект створює для мешканців багатоквартирних будинків можливості для такого вибору», — наголосила А. Бабак.
Вона також додала, що коли йдеться про оплату за електрику і газ, то їхнє споживання визначатиметься лише на основі квартирних лічильників за прямими договорами. «Виняток становитимуть тільки лічильники електроенергії, використаної для обслуговування місць загального користування — освітлення чи роботи ліфтів», — уточнила вона.
Віце-прем’єр — міністр розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко у свою чергу назвав ухвалення законопроекту «Про житлово-комунальні послуги» важливим кроком до забезпечення якісними житловими послугами мешканців багатоквартирних будинків. «Це перший крок до можливості мешканців багатоповерхового сектору впливати на надання якісних послуг по справедливій ціні», — сказав він та зазначив, що законопроект містить положення, які передбачають право споживача на зменшення розміру плати за ЖКП у разі їхнього ненадання, надання в неповному обсязі або зниження їхньої якості. Також споживач зможе не оплачувати вартість комунальних послуг (крім теплової енергії), якщо не користувався ними в період тимчасової відсутності в приміщенні понад 30 календарних днів.
«Законопроектом встановлюється порядок укладення споживачами договорів на отримання всього комплексу ЖКП — на послуги управління, водопостачання, поводження з відходами, газ, електрику. Наступний крок — напрацювання додаткових інструментів, які дадуть можливість більше контролювати постачальників послуг», — повідомив Г. Зубко.
Під час ухвалення законопроекту в цілому («за» проголосували 262 народні депутати) також було підтримано поправку народного депутата Андрія Гальченка, яка передбачає, що пеня на заборгованість споживачів комунальних послуг не нараховуватиметься за умови наявності заборгованості держави за надані пільги та субсидії, або за наявності перед споживачем боргів із зарплати.
Верховна Рада підтримала пропозицію керівника фракції Блок Петра Порошенка Артура Герасимова щодо невідкладного розгляду законопроекту про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань проходження державної служби (№ 7126). «Більше року тому ми ухвалили Закон «Про державну службу». Він дуже прогресивний, але в тому, що стосується місцевих державних адміністрацій, ми отримали великі проблеми, бо вони обезголовлені та неефективно працюють. Ми просимо підтримати цей законопроект, тому що робота місцевих державних адміністрацій — це питання державної безпеки», — сказав він.
Один зі співавторів законопроекту №7126 народний депутат Сергій Шахов зазначив, що мета цього законопроекту — змусити місцеву владу відповідати за ситуацію на місцях. «У статті 118 Конституції України зазначено, що голови державних адміністрацій призначаються Президентом за поданням Кабінету Міністрів. Саме уряд має визначити кандидатуру на голову державної адміністрації, а не урядова комісія, в якій від уряду аж одна людина з дванадцяти», — зазначив він.
Секретар Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Олексій Гончаренко повідомив, що комітет, підтримуючи необхідність приведення процедури призначення голів місцевих державних адміністрацій у відповідність до статті 118 Конституції України, рекомендує ухвалити цей законопроект за основу та в цілому з урахуванням низки пропозицій.
Із окремою думкою виступила член Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Альона Шкрум, котра наголосила на необхідності деполітизації державної служби, що, зокрема, неодноразово декларувалося Президентом.
«Однак цим законопроектом із закону про державну службу пропонується повністю вивести керівників державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників, і вони знову зможуть бути членами політичних партій та знову зможуть очолювати фракції влади в місцевих радах», — сказала вона та заявила, що це робиться з однією метою — провести вибори із використанням адмінресурсу.
Після обговорення 234 народні депутати підтримали ухвалення законопроекту №7126 в цілому.
Представляючи законопроект про внесення змін до Закону «Про Державний бюджет України на 2017 рік», його співавтор, народний депутат Артур Герасимов повідомив, що, окрім розв’язання проблеми із фінансуванням пільг та житлових субсидій, на що буде спрямовано дві третини перерозподілених коштів, понад 500 мільйонів гривень буде додатково виділено на фінансування охорони здоров’я та ін.
Голова підкомітету Комітету з питань бюджету Іван Куліченко зазначив, що цим законопроектом пропонується здійснити перерозподіл видатків Держбюджету з метою вирішення низки соціально-економічних питань, зокрема, збільшення на 7,6 мільярда гривень субвенції місцевим бюджетам для надання для фінансування пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг, на забезпечення соціально-економічного розвитку окремих територій додатково буде виділено 1,149 мільярда гривень та ще 300 мільйонів гривень становитиме медична субвенція.
Крім того, 1,594 мільярда гривень буде виділено Національній поліції, 200 мільйонів — Службі зовнішньої розвідки, 90 мільйонів — Державній службі з надзвичайних ситуацій. На 238 мільйонів гривень пропонується збільшити видатки Міністерства охорони здоров’я на лікування за кордоном громадян, яким не може бути надана відповідна медична допомога в Україні. Пропоновані зміни до Держбюджету на 2017 рік підтримали 292 народні депутати.
У першому читанні ухвалено законопроект «Про приватизацію державного майна» (№7066). За словами голови Комітету з питань економічної політики Андрія Іванчука, цим законопроектом пропонується об’єднати в одному документі сім законів, які регулюють процедуру приватизації державного майна. «Цим документом ми кодифікуємо приватизаційне право в одному документі, який відповідатиме всім європейським стандартам та запровадить нові революційні підходи, які забезпечать прозорість приватизації», — зазначив він та закликав підтримати законопроект у першому читанні, щоб дати міжнародним партнерам сигнал про налаштованість України на прозору приватизацію.
Прем’єр Володимир Гройсман, який особисто прибув до парламенту, щоб підтримати цей законопроект, назвав абсолютним нонсенсом збереження у державній власності 3,5 тисячі підприємств, які генерують збитки державі та прибутки тим, хто десятиріччями годується довкола цих компаній. «Державний сектор підприємств є найбільшим джерелом корупції в Україні, і ми маємо це ліквідувати та створити такі ж умови, як у європейських країнах», — заявив він та підкреслив, що в даному разі йдеться лише про створення абсолютно прозорих та конкурентних приватизаційних процедур. Водночас В. Гройсман запевнив народних депутатів, що «ніхто й ніколи не збирається продавати стратегічні підприємства, які є нашим багатством».
Після оголошення народним депутатом Тетяною Остріковою («Самопоміч») низки застережень, які, зокрема, передбачають, що в приватизації українських підприємств не зможуть брати участі покупці, які мають непрозору структуру власності, бенефіціарні власники яких не розкриті на 100%, або які відносяться до країни-агресора чи походять із офшорних юрисдикцій, 258 парламентаріїв підтримали законопроект №7066 у першому читанні.
Насамкінець народні депутати не змогли відкликати із порядку денного законопроект про Антикорупційний суд, щоб розчистити шлях для внесення нового документа, тож головуючий пообіцяв повернутися до цього питання пізніше.
