БРИФІНГИ
Про це заявила в коментарі журналістам у кулуарах парламенту представник Президента України у Верховній Раді Ірина Луценко.
«Питання розриву дипломатичних відносин варто відділити від питання стратегії Президента по реінтеграції Донбасу, — сказала політик. — Президент, як Головнокомандуючий країни, запропонував свою стратегію з повернення тимчасово окупованих територій Донбасу. Щодо питання розриву дипломатичних відносин, то вони можуть регулюватися окремим законом, окремою процедурою, а не однією поправкою, для того, аби попіаритися на цьому питанні. Це має бути окремий закон. Це має бути прописана процедура, як мають діяти ті чи інші органи, якщо ми закриваємо кордон. Усі питання, які можуть при такому розкладі виникати, повинні бути прописані».
До того ж І. Луценко відзначила, що якщо народні депутати запропонують своє бачення цього питання, то, може, буде створена відповідна робоча група за участю також представників уряду, зокрема, МЗС.
На Росію можна впливати тільки її ж методами
— Український парламент має розірвати всі договори з Росією і запровадити візовий режим, — заявила у коментарі журналістам у кулуарах парламенту заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд.
«Дипломатичні відносини встановлює і розвиває уряд і Президент України, це їхня компетенція, — сказала парламентарій, коментуючи ініціативу про розірвання дипломатичних відносин із Росією. — Вони мали це зробити ще три роки тому. Оскільки уряд і Президент досі бездіють, усе, що може зробити парламент, — вимагати від них прийняття певних рішень. Але все одно це є компетенція виконавчих органів влади. Що можна зробити на цей час — принаймні припинити договори з Росією, зокрема, договір про дружбу і співробітництво, денонсація цього договору, а також запровадження візового режиму з Росією».
«На Росію можна впливати тільки її власними методами», — резюмувала політик.
Щодо приватизації держмайна, Оксана Сироїд наголосила: «Насамперед потрібно говорити не про комерцію, а про філософію — як держава може управляти своїм майном та активами, які активи вона має зберегти у державній власності і ними управляти, а яку частину майна готова віддати. Після цього держава має створити прозору організацію, яка буде управляти цим майном. В українському варіанті це може бути Фонд держмайна, і тільки після того можна говорити про процедуру приватизації. Проте у законопроекті не пропонують філософію управління держмайном і пропонують процедуру, яка фактично зорієнтована на ручне управління з боку уряду».
Лікарню у Смілі не профінансували на жодну копійку
Медичні працівники Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина № 14» Міністерства охорони здоров’я, що в місті Сміла на Черкащині, доведені до відчаю, вимагають від уряду та МОЗ відновити фінансування лікарні з державного бюджету та негайно знайти кошти, щоб покрити заборгованість перед колективом у понад 13 мільйонів гривень і забезпечити подальшу діяльність медичного закладу.
Як розповіли на брифінгу у Верховній Раді працівники медчастини, заклад й досі залишається на балансі МОЗу, але з початку 2017 року міністерство «забуло» його включити у мережу лікувальних закладів і не фінансує лікарню, залишивши її напризволяще. Однак лікарню не закрито, і 167 медиків щодня виходять на роботу, надаючи допомогу хворим. За 10 місяців 2017 року заборгованість лікарні за комунальні послуги сягає майже 6 млн грн, в ній відключено освітлення та опалення, заради надання медичної допомоги апаратуру підключено до альтернативних джерел енергопостачання за кошти благодійників. У помешканнях медиків також відімкнули світло та воду за борги.
Заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд назвала «безвідповідальним» рішення МОЗ про закриття лікарні і закликала депутатів повернути державне фінансування медчастині, до якої приїздять на лікування пацієнти із усієї Черкаської області.
«В Україні сталася безпрецедентна ганебна ситуація, якою руйнують медичний заклад у місті Сміла на Черкащині», — зауважила заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я Ірина Сисоєнко. — За 11 місяців лікарня не одержала жодної копійки державного фінансування». Парламентарій додала, що медпрацівники разом із депутатами із фракції «Самопоміч» неодноразово проводили зустрічі з в. о. міністра охорони здоров’я Уляною Супрун та Прем’єр-міністром, щоб повернути фінансування державному медичному закладу. Однак жодних зрушень немає. Всі медико-санітарні частини за рішенням уряду були передані на утримання місцевим бюджетам, проте цю медчастину місцева влада відмовилася взяти на баланс. «Це багатопрофільний медичний заклад, і юридично ця лікарня належить державі, а тому уряд, Міністерство фінансів має погасити у 2017 році заборгованість 13,5 млн грн передусім на фонд оплати праці», — резюмувала І. Сисоєнко.
Головний лікар медсанчастини № 14 м. Сміла Наталія Колобовнікова звернулася до керівництва держави та до народних депутатів з проханням відновити фінансування з держбюджету: «У нас склалася не те що критична, а жахлива ситуація. Ми не отримуємо зарплату, хоча у нас багато співробітників працюють родинами. У нас вдома теж відімкнули світло, воду, опалення за борги. Але ми продовжуємо працювати, до нас приходять пацієнти, ми їх лікуємо».
На знімку: брифінг працівників спеціалізованої медико-санітарної частини №14 міста Сміла Черкаської області проти закриття їхнього закладу. В центрі заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я Ірина Сисоєнко.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
