У сфері послуг, у друкованих медіа та в телеефірі домінує російська мова. Про це йдеться в аналітичному огляді «Становище української мови в Україні в 2017 році», оприлюдненому рухом «Простір свободи». На цьому тлі привітання з нагоди Дня української писемності та мови, які лунали вчора, спонукали до невеселих роздумів...

Українська вже традиційно домінує в галузі освіти, в органах державної влади та в кінопрокаті, а завдяки нещодавно ухваленим законам упродовж останнього року зміцнила позиції в радіоефірі та на книжковому ринку. Проте вплив російськомовних ЗМІ та інших чинників русифікації настільки значний, що чимало наших співгромадян, які вважають українську мову рідною, не спілкуються нею навіть удома.
Незважаючи на те, що 68% опитаних соціологами громадян України називають українську мову рідною, а 61% вважає, що мовна політика держави має бути спрямована на її захист, згубні наслідки русифікації вдалося подолати лише частково.
На думку авторів дослідження, для подолання загроз мовній ідентичності й національній безпеці, спричинених русифікацією, держава має від фрагментарних кроків перейти до системної мовної політики. Зокрема — скасувати мовний закон Ківалова-Колесніченка і прийняти зареєстрований у парламенті законопроект про державну мову № 5670-д, що розроблявся разом із громадськістю і який базується на даних державної статистики, соціології та моніторингових досліджень.
Згідно з даними огляду українська мова є рідною для 68% громадян України (не враховуючи окуповані території). Російську вважають рідною 13—14%, обидві мови рівною мірою — 17%.
Розмовляють завжди або переважно українською удома 46—50% українців, російською — 26—32%.
Частка учнів, які здобувають освіту в школах з українською мовою навчання, — 89,1%, і це число зменшилося за рік на 0,4%! На Донеччині ця частка становить 57%, на Луганщині — 62%, на Харківщині — 70%, у Києві та на Полтавщині — 98%, на Львівщині — 99%, у Рівненській області — 100%.
У кінопрокаті сумарна частка фільмів, дубльованих або озвучених українською мовою, становить, як і минулого року, 88%, решта стрічок субтитрована українською.
Дозвільна процедура ввезення книг із Росії як країни-агресора знизила обсяги імпорту російськомовної літератури.
Завдяки закону про обов’язкову квоту україномовних пісень на радіо їх частка зросла за рік (з жовтня 2016-го по жовтень 2017-го) більш як утричі — з 10% до 32%.
Водночас, незважаючи на нещодавні зміни в законодавстві, у прайм-тайм на семи найрейтинговіших телеканалах українська мова звучить лише 39% часу, російська — 32%, а 29% займають двомовні ефіри, в яких також найчастіше домінує російська.
Моніторинг кафе і ресторанів у 26 містах (усі обласні центри, крім окупованих, а також Кривий Ріг, Маріуполь, Краматорськ та Сєверодонецьк) довів: лише 38% закладів харчування мають українську вивіску, лише в 65% є меню українською і тільки в 49% закладів персонал обслуговує україномовних клієнтів їхньою мовою. При цьому ситуація дуже відрізняється залежно від регіону.
Російська мова домінує в Інтернеті, хоча українська поступово зміцнює позиції. Так, у вересні 2017 року частка відвідин української Вікіпедії сягнула 25% усіх відвідин Вікіпедії з території України. На російську Вікіпедію припадає 62%, на англійську — 10%.
Автори огляду відзначають цілеспрямоване витіснення української мови з усіх сфер суспільного життя на окупованих територіях Донбасу та Криму. Знищення україномовної освіти в Криму є одним із вагомих звинувачень за позовом України проти Росії в Міжнародному суді ООН.

За матеріалами «Простору свободи».

 

ДОВІДКОВО

Частка газет, що видаються українською мовою, зменшилася за рік із 34 до 32% від сумарного тиражу. Частка книг навпаки зросла до 70%.