Парламентська хроніка
Ранкове засідання п’ятниця 10 листопада
Із самого початку на вимогу двох фракцій «Блоку Петра Порошенка» та «Народний фронт» із трибуни виступив народний депутат Максим Поляков. Він повідомив про факти розкрадання земель на Київщині. А саме, в селі Козин Обухівського району.
Народний депутат Максим Поляков у виступі від фракцій оприлюднив факти розкрадання високопосадовцями землі в Обухівському районі Київської області.
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
За словами парламентарія, тут вкрали 125 га землі вартістю майже 500 мільйонів доларів. Відповідальність за цей злочин законотворець покладає на колишнього прокурора Київської області Юрія Гайсинського та начальника слідчого відділу Артема Ситника. Народні обранці звернулися до Генеральної прокуратури з вимогою розслідувати справу з цього приводу, а також до МВС з проханням зареєструвати провадження за фактом убивства колишнього власника землі, про яку йдеться.
Година запитань до уряду розпочалася із доповіді міністра юстиції Павла Петренка. Він повідомив про зміни, які підготували фахівці міністерства, в частині посилення відповідальності за ухиляння від сплати аліментів. Діти не мають ставати заручниками безвідповідальності батьків, наголосив посадовець.
Як доказ навів цифри: нині в органах юстиції понад 600 тисяч виконавчих проваджень проти осіб, які ухиляються від сплати аліментів. «Це 600 тисяч дітей, які залишилися без нормального життя, без права на майбутнє і повноцінне утримання з боку обох батьків» — сказав урядовець. Натомість три мільйони дітей отримують фінансову підтримку від батька, або матері, які з ними не проживають. Для того щоб змінити ситуацію, представники Кабміну та народні депутати спільно розробили зміни до законодавства, які дадуть змогу захистити дітей від «економічного насилля» з боку батьків. Йдеться про низку новацій. Як от, наприклад, введення чіткої заборони на виїзд за кордон тим, хто злісно ухиляється від сплати аліментів протягом шести місяців. Так, ці люди не зможуть поїхати навіть на відпочинок, не погасивши заборгованість перед власними дітьми. Окрім цього, батьки, які фінансово не беруть участі у житті дитини, не зможуть заперечувати проти її виїзду за кордон на термін не більш як один місяць.
Пропонують прибрати також і деякі привілеї для неплатників аліментів. Йдеться про керування транспортним засобом, право на мисливську зброю тощо. У намірах — запровадження практики застосування суспільно-корисних робіт. У такий спосіб держава «дасть заробити» тим, хто нібито не може працевлаштуватися і через це відмовляється платити. Прибирати вулиці, фарбувати будинки, облаштовувати кладовища будуть ті, хто не спроможеться знайти собі роботу протягом року. Із цього заробітку й погашатиметься борг з аліментів.
Натомість, для батьків, які проживають із дитиною, скасують необхідність сплачувати судовий збір. «Наше завдання не просто ухвалити цей закон, — наголосив П. Петренко, — нам треба змінити ментальність і підхід суспільства до такої проблеми, як насильство, в тому числі й економічне, над дітьми». Він нагадав, що цього року наприкінці листопада весь світ відзначатиме 15 днів «Стоп домашнього насильства». Унаслідок застосування сили щороку в нашій країна страждає 100 тисяч жінок та дітей. Міністр юстиції закликав усіх задуматися над цією проблемою. Він також звернувся до керівництва Верховної Ради з проханням визначити наступного тижня окремий блок для ухвалення законів, які стосуються захисту прав людини і, передусім, прав дитини. Імовірно, це станеться у четвер.
Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак говорив про накопичення відходів. Нині в нашій країні найбільше навантаження на довкілля здійснює хімічна, металургійна та вугледобувна промисловості, а також інфраструктура та сфера сільського господарства. Ці сектори економіки вкрай повільно впроваджують технології повторного використання відходів, наголосив чиновник. Щороку на одного українця утворюється майже десять тонн відходів. На кожного європейця сміття припадає вдвічі менше.
Водночас, звернув увагу О. Семерак, у нас майже нульовий відсоток знешкодження відходів. В Україні накопичилося 36 мільярдів тонн відходів, а це понад 50 тисяч тонн на один квадратний кілометр нашої території.
Суттєво погіршується ситуація із небезпечними відходами, зауважує міністр екології. Каже: їх вже накопичилося понад півтора мільярда тонн. Патова ситуація із застарілими пестицидами. Цього тижня український уряд схвалив національну стратегію поводження з відходами. Це перший не сегментарний документ з часів незалежності. Над ним вітчизняні експерти та фахівці Європейського банку реконструкції та розвитку й німецькі парт-нери працювали більше року. Документ пройшов всі стадії обговорення з громадськістю, отримав підтримку бізнес асоціацій та комітетів Верховної Ради. Документ охоплює період до 2030 року. В Європейському Союзі мають намір до 2019 року перейти до економіки замкнутого циклу. Для того щоб вдалося наздогнати сусідів, ми потребуємо масштабної технологічної модернізації, перебудови свідомості та відмови від споживацького ставлення до природних ресурсів. Розширення відповідальності виробника — ще один із базових принципів вітчизняної стратегії. Також нам пропонують запровадити п’ятиступеневу ієрархію поводження з відходами. Її пріоритетом є запобігання утворенню відходів, а найменш прийнятним варіантом — захоронення.
Після запитань, які прозвучали до урядовців від народних депутатів, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман подякував парламентаріям за складні рішення, які прийняли в сесійній залі протягом «осені реформ». Так, вдалося проголосувати за нові системи освіти, охорони здоров’я, пенсійного забезпечення і ухвалити низку інших важливих законопроектів, які змінюють життя українців на краще, наголосив він. Однак попереду ще низка рішень, які дозволять зміцнити національну економіку, каже глава уряду.
Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко зачитала 266 запитів народних депутатів, і тоді парламентарії приступили до розгляду проекту постанови, яка скасовує рішення законодавчого органу про ухвалення проекту закону №6327 — так званої медичної реформи. За словами А. Парубія, саме цей документ гальмує підписання законопроекту, здатного змінити систему охорони здоров’я. Постанову обговорили і поставили на голосування. У залі знайшлося лише 45 бажаючих її підтримати. Така ж доля спіткала постанову про скасування змін, які стосуються окремих питань проходження державної служби, ухвалених напередодні. За неї віддали голоси тільки 29 парламентаріїв. Під час голосування за ці дві постанови в залі виникали дискусії з приводу того, що необхідної кількості депутатів немає. Однак глава парламенту зробив наголос на тому, що ці документи не мають жодного шансу бути проголосованими. Саме тому їх не ставлять у порядок денний ані у вівторок, ані в четвер.
Після виступів з трибуни Верховної Ради з різних питань, засідання закрили.
Учора в парламенті вітали з днем народження народних депутатів Івана Балогу та Ігоря Луценка.
