Розтлумачити наміри уряду стосовно виконання окремих положень освітянських законів залежно від реальних надходжень до державного бюджету у своєму запиті до Кабміну запропонувала голова профільного комітету Верховної ради Лілія Гриневич.
На засіданні комітету вона поінформувала про те, які із запропонованих змін до головного кошторису та пов’язаних із ним законопроектів було враховано в остаточному варіанті. Зокрема, вдалося зберегти норму про звільнення закладів освіти від ПДВ, щоб не створювати додаткові підстави для збільшення вартості освітніх послуг.
Завдяки принциповій позиції Комітету з питань науки і освіти було збережено центральне фінансування вищих навчальних закладів І—ІІ рівнів акредитації, з яких більш як половина є структурними підрозділами вишів. Враховано пропозиції комітету до Бюджетного кодексу (закон №1577), зокрема, передбачено фінансування з центрального бюджету позашкільних закладів національного рівня та мистецьких закладів. «Водночас ми маємо проблеми із чотирма школами національного значення, зокрема фізико-математичним ліцеєм КНУ імені Тараса Шевченка. На превеликий жаль, до цих закладів не привернули належну увагу», — наголосила голова профільного комітету і пообіцяла внести відповідну поправку під час розгляду змін до державного бюджету України на 2015 рік, які уряд має подати до 15 лютого.
«Де я бачу проблеми? Це, зокрема, питання пільгового проїзду студентів і учнів, які віддані на рівень місцевих бюджетів», — наголосила Лілія Гриневич.
«Серйозною зміною стає те, що підручники для більшості категорій населення будуть платні, — констатувала голова профільного комітету. — Лише для малозабезпечених вони будуть безплатні. Для представників національних меншин передбачено відшкодування вартості підручників, яка перевищує середню по країні, з огляду на їх малі тиражі».
Комітет не схвалив наступу на права та соціальні гарантії освітян навіть з огляду на війну та загальну соціально-економічну кризу. «Найголовніше питання — це питання зарплат, надбавок і доплат, які було зафіксовано у нормативних актах. Нам удалося зберегти все це в законі — не вилучено норми про гарантовані доплати для педагогічних і науково-педагогічних працівників, наприклад, за наукові ступені та вчені звання. Проте у самому законі про бюджет 2015 року ми маємо позицію, що на 2015-й усі норми з оплати праці в межах наданого фінансування регулюються урядом», — повідомила Лілія Гриневич.
На засіданні комітету народні депутати обговорили проект закону про посилення уваги до використання державних символів у дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах (реєстраційний №1192) та проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо соціальних гарантій педагогічним, медичним і фармацевтичним працівникам, які працюють у сільській місцевості (реєстраційний №1273), і відправили їх на доопрацювання. Народні депутати також затвердили склад робочої групи, що розроблятиме нову модель фінансування вищої освіти, та проголосували за створення при парламенті Комісії майбутнього — експертної ради, яка визначатиме стратегічний напрям розвитку держави та готуватиме відповідні прогнози та висновки щодо законопроектів чи програм, спрямованих на її інноваційний розвиток.
Ганна СМІЛЯНСЬКА.
Сільські школи оптимізують, а за підручники доведеться платити. Такі перспективи закладені в остаточному варіанті держбюджету на 2015 рік і пов’язаних з ним законах. Про це розповіли на учорашньому брифінгу перший заступник міністра освіти і науки України Інна Совсун та керівник освітніх програм Центру дослідження суспільства Єгор Стадний.
Інна Совсун анонсувала істотні зміни в системі фінансування шкіл. Тепер фінансування школи виведене з місцевого на державний рівень і здійснюватиметься за рахунок освітньої субвенції, яку надаватимуть профільному міністерству. «Кошти з МОНу будуть іти напряму до областей, районів, і далі розподілятимуться», — розповіла Інна Совсун. Раніше міністерство не було залучене до фінансування шкіл взагалі.
За словами Єгора Стадного, щоб зрозуміти, як у 2015 році фінансуватиметься та чи інша норма освітнього законодавства, потрібно враховувати закони №76-VІІІ (реєстраційний №1577) та №79-VІІІ і Прикінцеві положення зміненого Бюджетного кодексу та самого бюджету 2015 року. Останні надають уряду право виконувати норми освітнього законодавства з огляду на наявні (або, швидше, відсутні) кошти.
Народні депутати скасували усі мораторії на закриття загальноосвітніх навчальних закладів. Це може істотно вплинути на мережу сільських шкіл, адже тепер їх можна буде ліквідувати рішенням місцевої влади без згоди територіальної громади. Створення провінційних навчальних закладів залежатиме від наявної кількості учнів. Незмінною залишилась вимога наповнюваності класів села та селища — не менше п’яти вихованців. Проте закон про державний бюджет на 2015 рік дає змогу виконувати цю норму, як і норми про наповнюваність груп у дитсадках, з огляду на наявні кошти. До речі, в залежність від реального виконання бюджету поставлено практично всі новації, передбачені реформаторським законом про вищу освіту.
Соціальний захист учасників освітнього процесу — теж під питанням. З 1 червня 2015 року гарантія безплатного проїзду для дошкільнят, учнів та вчителів у сільській місцевості скасовується. Водночас органи місцевої влади, якщо матимуть ресурси, можуть забезпечити пільгове транспортування учнів, студентів та педагогів до місця навчання. Скасовування транспортних пільг не поширюється на дітей-інвалідів, сиріт та позбавлених батьківського піклування, учнів із малозабезпечених сімей та осіб, які їх супроводжують.
Зі своєї кишені батькам доведеться платити й за підручники, причому і за нові, і за вживані! Механізм такого розрахунку, як пояснила Інна Совсун, ще тільки розробляється (він запрацює з наступного року). МОН обіцяє: сума не буде обтяжливою для середньостатистичної родини. Пільгові категорії від платні звільнятимуть.
Ганна РОМАНОВА.
