Львівський національний драматичний театр імені Марії Заньковецької прем’єрою вистави Івана Рябокляча «Марія Заньковецька» відзначив своє 100-річчя з дня заснування.
На знімку: під час прем’єри вистави «Марія Заньковецька».
Режисер-постановник — народний артист України, лауреат Шевченківської премії Федір Стригун — не тільки блискуче передав епоху, коли український театр зазнавав гонінь, а й вселив у глядача гордість за рідну мову, за свою культуру. Найбільших оплесків викликала сцена вистави, коли Марія Заньковецька відмовилася перейти до російського театру в Санкт-Петербурзі за 25 тисяч золотими і велику довічну пенсію, з гордістю заявивши, що залишається зі своїм народом. Недарма російський генерал Муравйов у 1919 році, коли більшовики зайняли Київ, заявив: «Если бы мы, в свое время, повесили Кропивницкого, Заньковецкую, Садовского, Саксаганского, ни о каком национализме не было б речи». Ці слова до сучасників доніс Василь Яременко, один із засновників театру, який їх почув на більшовицькому мітингу в Києві.
Вистава «Марія Заньковецька» вперше була презентована 1972-го й не зникала з репертуару театру протягом 20 років. Це була своєрідна візитівка заньківчан.
— Усе, що пережили наші корифеї, яку працю самопожертвою виконали, а головне — заради чого, живе в повітрі, яким дихають заньківчани і нині, — наголосив Федір Стригун.
Фото надане прес-службою театру.
