Агрегати Дністровської ГАЕС — гордість нашої гідроенергетики

Спільними зусиллями фахівців ПрАТ «Укргідроенерго» та ПАТ «Турбоатом» енергетика України отримала сучасне обладнання, що дає змогу не лише підвищити її маневровість, а й істотно зменшити витрати на генерацію електроенергії та наблизитися до абсолютної енергетичної незалежності.

Верхня водойма Дністровської ГАЕС.

Фото Руслана ВОЛОШИНА.

Транспортування робочого колеса на Дністровську ГАЕС.

Фото з архівів ПАТ «Турбоатом».

У розвинених країнах гідрогенерація становить не менше 15% у структурі потужностей. В Україні цей показник нижчий 9%, що зумовлює дефіцит і маневрових, і регулюючих потужностей. Ми використовуємо свій економічно ефективний гідроенергетичний потенціал лише на 60%, тоді як більшість розвинених країн досягли високого рівня його освоєння — 95—98%. Така неоптимальна структура генеруючих потужностей пригальмовує входження нашої країни до світового енергоринку. Змінити ситуацію можна, спорудивши нові ГАЕС на Дністрі та Дніпрі. Основне завдання гідроакумулюючих станцій — забирати надлишкову енергію атомних і теплових електростанцій в часи мінімальних навантажень у мережах і за потреби віддавати її споживачам. Фахівці зазначають, що завершення будівництва та введення в експлуатацію гідроагрегатів Дністровської ГАЕС наблизить Україну до світового енергоринку.
«Дністровська ГАЕС була запроектована як одна з найбільших гідроакумулюючих електростанцій, що споруджуються в Європі. Її проектна потужність (у складі 7 агрегатів) становитиме 2 268 МВт у генераторному режимі і 2 947 МВт у насосному», — зазначає генеральний директор ПрАТ «Укргідроенерго» Ігор Сирота.
У 1983 році фактично розпочалось будівництво: на широкому полі поблизу с. Василівка виймали ґрунт під котлован основних споруд ГАЕС. У 1985—1988 рр. проект будівництва Дністровської ГАЕС було погоджено усіма зацікавленими республіканськими міністерствами і відомствами, 1988 року — відкрито Титул на будівництво, розпочалось спорудження основних об’єктів ГАЕС. У 1991 році через відсутність бюджетних коштів та інвесторів будівництво було фактично припинено і відновлено лише у 2000—2001 рр. У 1993 році проект був перезатверджений Міністерством енергетики і електрифікації України, а в 1998-му міжнародна експертиза швейцарської інжинірингової компанії Elektrowat Engineering Services Ltd на замовлення Світового банку підтвердила технічну, технологічну, економічну та фінансову доцільність продовження будівництва станції.
Становлення цієї надважливої для вітчизняної гідроенергетики гідроспоруди пройшло довгий та тернистий шлях:
— Реалізація першої черги будівництва Дніcтровської ГАЕС розпочалася у 1989-му, запуск першого агрегату відбувся в 2009 році, другого — у 2013-му, третього — у 2015-му.
Добудова першої черги Дністровської ГАЕС у складі трьох гідроагрегатів дала змогу енергетикам за рахунок зменшення споживання вугілля, газу та мазуту економити майже 138 мільйонів доларів США щороку.
«Програма розвитку гідроенергетики до 2026 року», затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів № 552-р від 13 липня 2016 року, передбачає початок будівництва четвертого гідроагрегату і 2017 році, завершення — у 2020-му. Цей проект коштує 4,5 млрд грн. Пріоритетним напрямом розвитку гідроенергетики є будівництво маневрових потужностей — гідроакумулюючих електростанцій (ГАЕС). Економічний ефект Дністровської ГАЕС за рахунок економії природного газу і вугілля вже сьогодні становить понад 145 млн дол. на рік. Після пуску четвертого агрегату цей показник зросте більш як на третину.
Експлуатація 4-го гідроагрегату Дністровської ГАЕС дасть змогу збільшити установлену потужність Дністровської ГАЕС на 324 МВт у турбінному режимі та на 421 МВт у насосному, тобто у турбінному режимі загалом вона сягне 1296 МВт.
Сьогодні реалізується проект будівництва другої черги ГАЕС у складі 4-го гідроагрегату; сумарна потужність чотирьох гідроагрегатів досягне в генераторному режимі 1296 МВт, у насосному — 1684 МВт.
Генеральний директор ПрАТ «Укргідроенерго» Ігор Сирота наголошує на істотних перевагах, які отримає Об’єднана енергетична система України (ОЕС) у результаті експлуатації Дністровської ГАЕС:
— можливість мати відновлювальні джерела енергії;
— можливість генерації дорогої й гостродефіцитної пікової енергії за рахунок дешевої нічної енергії;
— можливість заміни енергоблоків ТЕС, що беруть участь у регулюванні навантаження й не пристосовані для того, і, як наслідок, зниження витрат на їх експлуатацію, першочергово на паливо та ремонти устаткування;
— можливість забезпечення нормальної роботи атомних електростанцій, зупинки й пуски яких пов’язані зі значними витратами, вищими за експлуатаційні;
— можливість експлуатації в режимі синхронного компенсатора; у цей час коригування коефіцієнта потужності здійснюється за допомогою конденсаторів, встановлених в енергосистемі; ГАЕС дасть змогу заощадити кошти на їх встановлення й обслуговування;
— наявність стратегічного резерву електроенергії, адже об’єм верхньої водойми дає можливість одному гідроагрегату працювати безперервно майже 36 годин.
26 травня 2017 року міністр енергетики та вугільної промисловості України Ігор Насалик та генеральний директор ПрАТ «Укргідроенерго» Ігор Сирота дали старт початку будівництва другої черги Дністровської ГАЕС, узявши участь у закладенні символічної капсули часу першого куба бетону в конструктиви гідроагрегату № 4. Завершити проект планують до 2020 року, використавши українське обладнання і долучивши вітчизняних фахівців для проведення робіт.
«Розбудовуючи Дністровську ГАЕС, ми робимо великий внесок в енергетичну незалежність України. Кожен новий гідроагрегат — це не лише стабільніша робота енергетичної системи, а й нові робочі місця, нові замовлення для нашої промисловості. Одночасно це альтернативна енергетика, яка, зокрема, використовуватиметься для сонячної та вітрової енергетики. Третина кошторису — це високотехнологічне обладнання українських підприємств, де завдяки замовленням ПрАТ «Укргідроенерго» матимуть роботу понад 9 000 працівників: і будівельників, і монтажників, і безпосередньо фахівців заводів, що виробляють обладнання», — наголосив Ігор Сирота.
26 квітня 2017 року компанія уклала контракти з ПАТ «Турбоатом» і ДП «Завод «Електроважмаш» на виготовлення, постачання і монтаж обладнання для будівництва гідроагрегату № 4 Дністровської ГАЕС: «Турбоатом» поставить насоси-турбіни, а «Електроважмаш» — гідрогенератор-двигун.
«Турбоатом» і «Електроважмаш» постачали обладнання для реалізації проекту будівництва першої черги Дністровської ГАЕС у складі трьох гідроагрегатів. Нині всі гідроагрегати працюють у штатному режимі. Вітчизняне обладнання зарекомендувало себе як якісне і надійне, що успішно конкурує зі світовими лідерами гідроенергетики.
Крім того, Дністровська ГАЕС — це унікальний витвір інженерної думки, де сконцентровано надпотужне вітчизняне обладнання та обладнання світових лідерів гідроенергетики. Безпечні умови праці, необхідність серйозної фахової підготовки персоналу, яка виливається в культуру виробництва, закладені ще на етапі проектування.
Мало хто у світі вірить, що Україна спроможна виробляти таке унікальне обладнання, монтувати його та вводити в експлуатацію. Але це факт. Тому, безперечно, для створення безпечних умов експлуатації, підтримання у безпечному стані гідротехнічних споруд та обладнання необхідний науковий супровід. І він є: й на етапі проектування, і на етапі будівництва та експлуатації залучають провідні наукові колективи, як-от: Інститут електродинаміки НАНУ; Львівську політехніку; Рівненський гідротехнічний університет; Вінницький національний технічний університет; «Львівмережпроект», «Укргідропроект», НТК «Енпаселектро».
Доречно було б назвати і найважливіші техніко-економічні показники, які промовисто ілюструють роботу Дністровської ГАЕС.
«Питома вартість будівництва 1 кВт становить 13,3 тис. грн, тобто 500 дол. США, в той час коли у світі ця сума сягає приблизно 2 000 дол. США. Крім того, вражають і такі цифри: маса вала турбіни — 100 тонн, робочого колеса — 120, ротора — 780, загальна обертова маса — понад 1080, розхід води через турбіну — 270 м3 за секунду. Маса металу гідроагрегату приблизно становить 3710, зокрема насос-турбіна із закладними частинами — 2135 тонн, гідрогенератор-двигун — 1575 тонн. І ще — обсяг бетону, закладеного в конструктиви одного агрегату, сягає 1 млн 500 тис. м3», — розповідає головний інженер філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» Анатолій Жук.
Разом із завершенням будівництва третьої черги буде повністю закінчено спорудження Дністровської ГАЕС (сім гідроагрегатів), що дасть значний системний, економічний та соціальний ефекти.
Дністровську ГАЕС внесено до переліку пріоритетних енергетичних проектів та до оновленої Енергетичної стратегії до 2030 року. За даними ПрАТ «Укргідроенерго», один гідроагрегат забезпечує економію 69 млн м3 газу (26 млн дол.) та 367 тис. тонн вугілля (33 млн дол.) на рік.
«З урахуванням зазначеного, введення в експлуатацію гідроагрегатів ГАЕС є визначальним у вирішенні проблеми дефіциту високоманеврених потужностей в ОЕС України та має позитивний економічний ефект для ОЕС України», — зазначив генеральний директор «Укргідроенерго».
Ігор Сирота також переконаний, що лише завдяки спільним зусиллям та високій професійності працівників ПАТ «Турбоатом» вдалося розробити та втілити в життя цей унікальний проект. Енергетика України отримала сучасне обладнання, а це дасть змогу збільшити регулювальні маневрові потужності Дністровської ГАЕС для підвищення стійкості й надійності Об’єднаної енергосистеми України та інтеграції її в Європейську енергетичну систему, зменшити обсяг споживання органічних паливних ресурсів і техногенного навантаження на довкілля, також поліпшити соціально-економічні умови проживання українців.
Роботу «Створення оборотних гідроагрегатів Дністровської ГАЕС для підвищення ефективності Об’єднаної енергетичної системи України» висунуто для участі у конкурсі на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки за 2017 рік.

Мар’яна КОБЕЛЯ,
журналіст.