Відповідно до планів уряду, до кінця цього року кількість ОТГ має становити 50 відсотків, а до кінця наступного — 70. Тобто нинішній та наступний роки минуть під знаком перших виборів до об’єднаних територіальних громад. Саме тому перебіг виборчих кампаній на перших виборах до ОТГ та зафіксовані під час них порушення мають велике значення. Тим паче в контексті того, що парламент ухвалив проект Виборчого кодексу в першому читанні.

Більшість проблем, які мали місце на перших виборах до об’єднаних територіальних громад, були актуальні завжди і не лише під час місцевих перегонів. З деякими учасники виборчого процесу стикнулися вперше.


Ідеться, зокрема, про вибори до ОТГ, утворених із населених пунктів, віднесених до різних районів.


«Зміни до чинного законодавства дозволили проведення в таких громадах перших виборів, проте норма, яка б регулювала процес висування кандидатів, відсутня. Тобто незрозуміло, регіональний партійний осередок якого району має висувати кандидатів. Який орган ведення реєстру виборців має передавати на дільниці списки виборців тощо. Адже зазвичай орган ведення реєстру належить до районів, а ОТГ може складатися з кількох районів», — зауважив народний депутат Олександр Черненко.


На його думку, проблеми громад, які складаються з адміністративно-територіальних одиниць різних районів, треба врегульовувати комплексно і не лише в питанні виборів, а й подальшого функціонування цієї громади.
Водночас чинне виборче законодавство передбачає, що кандидати мають подавати електронну декларацію. «З точки зору боротьби з корупцією вимога цілком нормальна, але з точки зору виборчого процесу вона, можливо, потребує перегляду», — вважає депутат.


«Мені особисто відомі достойні люди, які б могли перемогти в перегонах, але відмовилися балотуватися через е-декларування. І це не тому, що їм є що приховувати. Тут треба враховувати і рівень комп’ютерної грамотності людей, і подекуди відсутність Інтернету. Тому цю норму можна було б викласти в іншій редакції, більш м’якій, наприклад: мандат не можна отримати без подачі декларації», — припускає О. Черненко.


Ще одне важливе питання, яке має врегулювати Виборчий кодекс, — робота виборчих комісій. Проектом передбачається обов’язкова попередня сертифікація потенційних членів виборчих комісій. Тобто людина не може стати членом комісії без попереднього навчання. «Ця норма прогресивна, вона є в багатьох країнах, але треба розуміти, який буде масштаб проведених навчань. Особливо, якщо йдеться про загальнонаціональні вибори, під час яких у комісіях задіяно майже 300 тисяч громадян. Навчити їх швидко — потрібно, але складно. Мають бути кошти в бюджеті, відповідна інфраструктура», — зауважив О. Черненко. Та й навчити 300 тисяч — це ще не все.

Має бути резерв, адже в українських традиціях — проведення постійних ротацій у комісіях. «В останню ніч перед виборами відбувається заміна. Уявляєте, який має бути масштаб підготовки. Але цим питанням потрібно займатися, інакше не буде кому працювати в комісіях», — сказав він.


Та все-таки найбільшою проблемою під час виборів був і залишається підкуп. Утім, 92 відсотки справ, порушених за підсумками виборів 2015 року, розвалилися на етапі слідства. «Це свідчить не лише про слабку ефективність роботи право-охоронних органів, а й про те, що правоохоронці не мають достатньо інструментарію для того, щоб реагувати на факти підкупу й ефективно доводити їх у суді», — вважає голова Комітету виборців України Олексій Кошель. Тож тут потрібно не лише внести зміни до проекту Виборчого кодексу, а й узгодити їх з іншим законодавством, зокрема з Кримінальним кодексом, де максимально деталізувати поняття підкупу.


Ще одна новація проекту Виборчого кодексу, на якій наполягають і в КВУ, — цілковита заборона політичної реклами. «На сьогодні ми є лідерами в Європі за кількістю коштів, які партії витрачають на виборах. Заборона — це шлях до здешевлення виборів у 3—5 разів. У результаті ми не лише отримаємо дешеві перегони для кандидатів і партій, а й створимо шанс для нових політичних сил, які не мають великих коштів для проведення 
кампанії», — зауважив О. Кошель.


Звісно, проект кодексу — це не панацея, яка дасть змогу раз і назавжди розв’язати всі проблеми і запобігти всім можливим порушенням. Але це величезний крок уперед. Коли саме проект буде винесено на голосування у другому читанні, сказати важко. Сумніву, однак, не викликає те, що він матиме велику кількість поправок — не менш як тисячу, прогнозує О. Черненко. Проте переважну більшість із них становитимуть «політичні хотєлкі», — вважає він. Утім, сподівається, що парламент до кінця грудня розгляне проект. Що швидше це станеться, то краще, переконаний депутат. Адже попереду дуже багато роботи.

ДОСЛІВНО

Голова Комітету виборців України Олексій КОШЕЛЬ:


«Унормування потребує також діяльність так званих регіональних партій, хоча унітарний устрій нашої держави не передбачає їх існування. Але де-факто є «Партія угорців», яка отримує майже 10 відсотків до обласної ради в межах однієї Закарпатської області. Наявність таких партій — це існування низки загроз. Традиційно вони отримують доволі високий результат під час перегонів, але лише в одній області».