У  Києві, на Хрещатику, під стінами Головпоштамту відкрито виставку, приурочену до 100-ліття УНР «100 років боротьби: Українська революція 1917—1921». Експозиція з двадцяти банерів, виставлених просто на вулиці, діятиме до кінця року, її зможуть побачити мільйони киян і гостей столиці. Відкриваючи виставку, директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович зазначив: «Уже відбулася низка важливих заходів, присвячених цій даті. Це й урочиста сесія Верховної Ради України з нагоди століття українського парламентаризму, й урочисте засідання Кабінету Міністрів з нагоди сторіччя першого українського уряду. 20 листопада відзначатимемо ще одну важливу дату — 100 років проголошення УНР. Завдання нинішньої виставки — показати, що сьогоднішня держава є спадкоємицею Української Народної Республіки».

Понад 250 документів і фотографій, представлених в експозиції, розповідають десять історій провідників революційного руху та детально висвітлюють різні аспекти творення Української державності на початку минулого століття. Зі світлин дивляться у сьогодення голова Центральної Ради УНР Михайло Грушевський, голова першого українського уряду Володимир Винниченко, гетьман Української держави у квітні-грудні 1918 року Павло Скоропадський, президент ЗУНР Євген Петрушевич, командир корпусу Січових Стрільців Армії УНР Євген Коновалець, голова кримськотатарської національної Директорії Номан Челебіджіхан... Матеріали Музею УНР 1917—1921 років, Музею видатних діячів української культури, Музею української діаспори, з архіву СБУ і приватних збірок краєзнавців та істориків Віктора Киркевича, Ярослава Тинченка та Ігоря Гриценка розповідають також про ідеолога самостійництва Миколу Міхновського, полковника Петра Болбочана, який у квітні 1918 року на чолі Кримської групи Запорозького корпусу Армії УНР визволив Крим від більшовиків, голову Директорії Симона Петлюру та інших діячів революційного руху. На 70-метровій конструкції виставки є документи, присвячені Центральній Раді, Гетьманату, Директорії УНР і ЗУНР, українському Криму, флоту, військовому будівництву і дипломатії, українським грошам, символіці, освіті та культурі.


Роки революції стали роками національного відродження. У Києві відкрилися Академія наук і Академія мистецтв, з’являються україномовні газети, працювало понад 100 видавництв, де вийшло понад 26 мільйонів книг.


«Створення УНР було важливим історичним кроком, — каже Володимир В’ятрович. — Без тих буремних подій не було б ні Акта про проголошення незалежності України, ні Революції на граніті, ні Помаранчевої та Революції Гідності. З тих часів у народі укорінено дві ідеї — української незалежності й української свободи. З тих часів маємо винести й певні уроки та не забувати, що до падіння УНР призвела незгода між її лідерами. Через те, що українці не змогли обстояти незалежність, захистити себе, став можливим Голодомор 1932—1933 років».


Володимир В’ятрович проанонсував також нові проекти, присвячені 100-річчю УНР, зокрема, відкриття тематичного сайту, створення інтернет-мапи «Місця пам’яті Української революції» з трансформацією її у туристичні маршрути.

 

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.