В області завершується сезон цукроваріння. Цьогоріч розпочинали його п’ять діючих заводів. На одному з них — Кобеляцькому — одержану від сільгоспвиробників сировину вже переробили повністю. Ще два заводи — Ланнівський і Новооржицький — близькі до фінішу.
За традицією найдовше працюватимуть підприємства, які мають більші за площею довколишні зони бурякосіяння. Хоча вони нинішнього року не надто щедрі на солодку сировину. Фактично безпрецедентне за тривалістю бездощів’я навесні й улітку висушило значну частину потенційного врожаю цукрових буряків. За підрахунками фахівців департаменту агропромислового розвитку ОДА, в області валовий збір цукристих очікується на рівні 1,4 мільйона тонн за середньої урожайності 39 тонн з гектара. Тоді як минулого року на Полтавщині зібрали 1,9 мільйона тонн солодких коренів, а середня врожайність сягнула 52,7 т/га.
Недобір, як бачимо, виходить досить істотний. Та ще й витрати на всьому ланцюжку цукровиробництва помітно зросли. Що фактично перекреслює солодкі мрії пересічних споживачів про те, що цукор дешевшатиме... Нинішній довгоочікуваний «відкат» у його вартості на понад дві гривні за кілограм експерти пояснюють насамперед кон’юнктурою міжсезоння. Адже зрозуміло, що аграрії, переробники та торговці просто кинулися позбуватися запасів солодкого піску, накопичених з минулого року, коли врожайність цукрових буряків, скажімо, на Полтавщині була вищою майже на чверть.
Станом на середину листопада в області переробили вже 1279 тисяч тонн сировини, з якої виготовлено 193 тис. тонн цукру. До передбаченого для регіону обсягу виробництва за квотою «А» (203,5 тис. тонн) залишилося трохи... Чи хоч такою мірою будуть «поблажливими» згадані загальностатистичні здобутки до тих цифр, які з’являться на цінниках ринків і супермаркетів, побачимо вже найближчим часом.