У Києві відбулося виїзне засідання Президії Національної академії аграрних наук України, присвячене 100-річчю заснування Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН. Чому виїзне, запитає уважний читач, адже високоповажні академіки й членкори разом із керівниками провідних аграрних вишів та численними гостями зібралися у столиці, де, власне, НААНУ і розміщена. Річ у тім, що засідали вони не в приміщені академії, а з’їхалися до читальної зали бібліотеки. Збори перетворилися на святкові — було багато гостей з подарунками, привітань і нагороджень грамотами, медалями.
У читальних залах майбутні академіки сиділи місяцями...
Президент НААН Ярослав Гадзало у своєму вітальному слові, зокрема, повідомив, що з нагоди цієї визначної події «випущені ювілейна поштова листівка, фундаментальні видання Національної сільськогосподарської бібліотеки НААН...».
«Крім цього, я хотів би зазначити, — наголосив Ярослав Гадзало, — що керівництвом бібліотеки за рішенням Президії Національної академії аграрних наук випущено ювілейну медаль «100 років Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН». Пройдений книгозбірнею шлях — це історія, це життя, праця, пам’ять про минуле й погляд у майбутнє... Я думаю, більшість присутніх у цій залі, тих, хто має аграрну освіту, тут писали дипломні проекти, кандидатські й докторські дисертації. Я, якщо сумувати все, напевне, рік тут просидів...»
Хто бажає, той шлях здолає
Директор бібліотеки Віктор Вергунов розповів про драматичні етапи становлення і розвитку наукового закладу.
— Упродовж усіх років незалежності нашої держави триває процес відтворення об’єктивної та неупередженої історії українського народу в системі європейського поступу, — зазначив у своїй доповіді директор бібліотеки. — Націлює на це Указ Президента України «Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917—1921 років» та низка подій, передбачених Постановою Верховної Ради «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2017 році», в якій ідеться про 100-літній ювілей Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук.
У фонді Української Центральної Ради Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України збереглася її постанова від 16 липня 1917 р., в якій ідеться про створення й бюджетне фінансування окремої бібліотеки, що потім стала загальною для головного аграрного відомства.
Після заснування предтечі Національної академії аграрних наук — Сільськогосподарського вченого комітету України 1 листопада 1918 р. на чолі з академіком Вернадським — бібліотека увійшла до його складу як головна установа з питань наукового забезпечення історично провідного сектору економіки України — сільського господарства. З початковим фондом 3085 примірників книг.
З приходом до Києва радянської влади книгозбірня увійшла до складу секретаріату комітету і розташовувалася в приміщені, відомому як Консисторія (Хлібня) Софії Київської.
Профільне відомство затверджує спеціальне «Положення про Центральну сільськогосподарську бібліотеку»: вона офіційно стає правонаступником наукових здобутків цілої низки творчих об’єднань, відіграла видатну генеруючу роль у становленні та розвитку вітчизняного галузевого дослідництва. У результаті фонд розширився до майже 128 тисяч примірників російською, українською, польською, німецькою, французькою та іншими мовами.
Із 1921 року бібліотека налагодила надходження книг з Америки. Розпочала підготовку спеціальних статистичних матеріалів. Проведено значну роботу з закладання науково-методичних основ національної бібліографії. Перше місце тут посідає унікальне видання академіка Павла Тутковського «Матеріали з сільськогосподарської бібліографії» — у його підготовці взяла участь і наша бібліотека. А ще була низка значущих методичних рекомендацій. Серед них я виділяю «Інструкцію зі складання бібліографічних каталогів» та «Сільськогосподарську бібліографічну класифікацію», які разом із «Бібліографією одиничної сільськогосподарської літератури України» успішно демонструвалися на першій Всесоюзній сільськогосподарській виставці у Москві 1923 року.
Відтоді книгозбірня почала систематично видавати двотижневий «Бібліографічний бюлетень». Із суто бібліотечних досліджень слід виділити удосконалення системи класифікації літератури.
У 1923-му Сільськогосподарський комітет переїздить до Харкова (тодішньої столиці України). Через відсутність там нормальних умов для повноцінного функціонування Центральна сільськогосподарська бібліотека залишається у Києві, але вже як книгозбірня його київської філії. За цих обставин створили її харківський аналог...
За вияви націоналізму в 1927 році комітет ліквідували. Новим координуючим органом функціонування аграрної науки стає Науково-консультаційна рада при Наркомземі УСРР. Завдання наукового супроводу, зокрема інформаційно-бібліотечного, для розгортання колгоспно-радгоспного будівництва вона покладає на створений у листопаді 1928 року Український НДІ економіки й організації сільського господарства. Тим самим, під сполученим керівництвом тодішніх наркомів, інститут начебто виконував функції галузевої академії. Не випадково, що ці інституції передали книжкові колекції київського та харківського представництв колишнього комітету і створили Всеукраїнську центральну сільськогосподарську бібліотеку з філією у Києві та загальним фондом 179 тисяч. Вона налагоджує обмін літературою із 121 науковою установою із 17 країн та засновує спеціальне бюро з реферування закордонних видань.
У 1931 році Центральна сільськогосподарська бібліотека підпорядковується новоствореній Всеукраїнській академії сільськогосподарських наук, яка тоді розташовувалася у Харкові.
А в непрості тридцяті роки під репресії потрапили двоє з колишніх директорів Носов та Мельник, а також його заступник Савко, за сприяння «... величезній засміченості апарату бібліотеки класово-ворожими елементами... що призвели до розвалу каталогу і млявих темпів створення систематичного каталогу»...
Підсумовуючи, Віктор Вергунов наголосив, що «впродовж століття із низки розрізнених книгозбірень сформувалась унікальна повноцінна наукова установа — Національна наукова сільськогосподарська бібліотека, що зберігає і репрезентує до вікового ювілею понад мільйон галузевих видань на 32 мовах з 59 країн.
«Визначений у новому тисячолітті курс — це закономірний шлях подальшого розвитку повноцінної академічної наукової установи в умовах євроінтеграційних процесів. У народі правдиво кажуть: «Хто бажає, той шлях здолає!» Останні 100 літ саме так і робили... Будемо розвиватися і наступні 100 років, — запевнив В. Вергунов.
Замість квітів — тематичний пряник
Серед нагороджених — народний депутат Вадим Івченко.
Він отримав медаль... і тематичний пряник!
Після святкових виступів і пишномовних вітань Президент НААН Ярослав Гадзало зачитав рішення виїзного засідання, за яке присутні академіки і проголосували. Зокрема, постановили «науково-дослідницьку та науково-організаційну діяльність Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН як центру пропаганди сільськогосподарських знань, історії аграрної науки та сільськогосподарської дослідної справи визнати задовільною, такою, що заслуговує посиленої державної підтримки...
Підтримати клопотання Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки щодо відкриття в ній аспірантури і докторантури для підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації за спеціальністю 06.04.01 «Історія сільськогосподарської науки».
Звернутися до Міністерства освіти і науки України щодо подання до Кабінету Міністрів клопотання про віднесення видань 1901—1921 років із фондів Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки до таких, що становлять національне надбання».
Під завісу заходу пам’ятною медаллю «100 років Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН» нагородили державних діячів, представників духовенства, працівників наукових сільськогосподарських бібліотек, науковців, ректорів аграрних вишів, спеціалістів, причетних до інформаційно-бібліотечного забезпечення агропромислового виробництва. У списку таких виявилося двісті осіб.
Серед нагороджених — народний депутат Вадим Івченко, який на своїй сторінці у Фейсбуці розмістив знімки і написав:
«Приєднуюсь до привітання і бажаю співробітникам завжди почуватись захищеними та оціненими і керівництвом НААН, і керівництвом країни, отримувати гідну заробітну плату і задоволення від виконуваної роботи.
Дякую керівництву Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки за нагородження мене пам’ятною ювілейною медаллю з нагоди її 100-річного ювілею. Несподівано і дуже зворушливо! А замість квітів — тематичний пряник!»
На виїзному засіданні побувала Галина КВІТКА.
