ЛИСТИ ІЗ КРИМУ

 

Він знову приїхав у Крим, незважаючи на застереження, незважаючи на раніше внесені протести з боку українського МЗС. Він просто приїхав, як до себе додому, і відкрив пам’ятник... царю Олександру III. Володимир Путін знову побував на півострові, вже втретє за цей рік. Здавалося б, із невинною, на перший погляд, програмою: відкрити на території Лівадійського парку в Ялті пам’ятник царю, батькові останнього російського імператора Миколи, Олександру.
Пам’ятник установлено неподалік відомого на весь світ Великого, або білого, Лівадійського палацу, на місці, де свого часу був малий палац, який знищили співробітники НКВС за німецької окупації півострова. Знищити всі царські палаци їм тоді не вдалося, оскільки противник розвинув стрімкий наступ. Сам пам’ятник відлито на Уралі і являє він собою чотириметрову скульптуру царя, що сидить на камені, в повній військовій формі та із шаблею в руках.
Що це може символізувати: що Росія готова захищати Крим? А якщо готова, то від кого? І чому пам’ятник царю приїхав відкривати російський президент? Між іншим, приїхав він ближче до вечора, а «радісну» дітвору й студентів зігнали на місце відкриття з раннього ранку. Більш як сім годин вони стояли на вулиці, а в Криму в ці дні відзначається досить прохолодна погода із пронизливим вітром. І це тільки для того, щоб бути відзначеними увагою самого ВВП. Одна зі студенток попросила їй допомогти з виданням книжки про імператора Олександра, на що отримала схвалення від російського президента й обіцянку допомогти.
Багато політологів та аналітиків зазначають, що останніми роками в Росії спостерігається відродження імперського духу, йде вихваляння царів, що правили свого часу, публікації, теле- і радіопрограми присвячено військовим успіхам Російської імперії, повсюдно встановлюються погруддя й повнорозмірні пам’ятники царям та імперським діячам.
Крим щодо цього став експериментальним полігоном. Ми вже писали, що на півострові почалося масове встановлення пам’ятників. Зокрема, в Сімферополі встановили десятиметровий пам’ятник Катерині, погруддя Григорія Потьомкіна, Миколи II і того-таки Олександра III. На трасі під Алуштою — погруддя Михайла Кутузова, тепер ще один масивний пам’ятник Олександру в Лівадії. Крим намагаються в найкоротший термін «зросійщити», або, по-іншому, підключити до своєрідної «загальноросійської голки» масового обдурення, змусити перейнятися «російським духом».
Про відродження імперських традицій свідчить і той факт, що відкриття пам’ятника відбувалося не під офіційний гімн Росії (кальку гімну Радянського Союзу. — Прим. автора), а під неофіційний гімн Російської імперії «Коль славен наш Господь в Сионе» композитора Дмитра Бортнянського, відомий з кінця XVIII століття. До того ж по периметру церемонії, що відбувалася, було вишикувано гвардійців Президентського полку, яких спеціально для цього (!) перекинули літаками з Москви.
Вибори російського президента не за горами, в березні 2018 року. Ідеологічна й пропагандистська машина вже набирає повних обертів. Кримська «влада» на повну «утюжить» міста й райони півострова, виїжджаючи й проводячи там наради з місцевим активом, де ставлять чіткі завдання: Путін повинен набрати в Криму максимально можливу кількість голосів, мовляв, це питання зовнішньополітичне. Чи підуть голосувати кримчани, питання навіть не риторичне. Чітко показана була явка на виборах до Держдуми, які владою нашої країни визнано незаконними, жителі Криму не пішли голосувати, дільниці багато де були порожні, проте виборчі урни повні. Такий само парадокс, очевидно, варто очікувати й у березні 2018 року.

Євген КОЛИШЕВ.

Ялта.