Учора глава парламенту Андрій Парубій підписав розпорядження про введення в дію Комунікаційної стратегії Верховної Ради на 2017— 2021 роки.

Серед перших реформ, за які взялися народні депутати нинішнього скликання, була реформа самого законодавчого органу, наголосив Андрій Парубій та нагадав, що в липні 2015 року було підписано Меморандум про взаємне порозуміння, спільні рамки парламентської підтримки та підвищення інституційної спроможності між Верховною Радою і Європейським парламентом. Майже через півроку місія Європарламенту під головуванням Пета Кокса розробила та презентувала доповідь та Дорожню карту щодо підвищення інституційної спроможності українського парламенту. Висновок комісії був однозначним: для забезпечення прозорості та відкритості громадян парламент має підвищити свою комунікаційну спроможність.


Усі засідання Верховної Ради, погоджувальна нарада, а також більшість комітетських засідань уже давно проходять у прямому ефірі, зазначив він та висловив переконання, що нині Верховна Рада — це один із найвідкритіших органів влади. Також кожен бажаючий може довідатись, хто є автором законодавчої ініціативи, як вона просувається та яке рішення ухвалюється в сесійній залі. Публічною є й фінансова інформація, депутатські запити та відповіді на них, тож недарма сайт Верховної Ради на сьогодні є одним із найвідвідуваніших ресурсів серед усіх державних органів України. Водночас він і серед топових аналогічних ресурсів у світі, запевняє А. Парубій. Зростає популярність законодавчого органу влади й у таких соціальних мережах, як Facebook та Twitter. Поряд з цим у десятки разів збільшилася кількість екскурсій, які проходять у стінах парламенту, а також чи не щотижня у його холі проходять тематичні виставки, які стосуються культури, мистецтва, захисту нашими воїнами країни...


Проте, попри ці безумовні успіхи, з боку суспільства оцінка Верховної Ради все ще залишається низькою, каже її очільник. Часто інформація про парламент є недостатньо об’єктивною та неповною, переконаний А. Парубій. Цієї осені, наприклад, народні депутати дали зелене світло освітній, судовій, пенсійній, медичній реформам. «Кожен із цих документів за моєю вимогою проходив процедуру повного обговорення, — запевнив він.


— Це більш як десять тисяч поправок. Ніхто не вірив, що це можна буде зробити. Але я наполягав, що так вимагає закон». Поруч із фундаментальними законами проголосовано також за низку інших документів, які стосуються, наприклад, кібербезпеки, реінтеграції окупованих територій, підтримки українського кінематографу. Окрім того, в парламенті вже прийнято в першому читанні проект бюджету на наступний рік. Це безпрецедентна ефективність, каже А. Парубій. Мовляв, йому навіть пропонували провести майстер-клас для американських конгресменів з ухвалення і проведення реформ.


За кожним із ухвалених законів — величезна робота не тільки народних депутатів, а й експертів, громадянського суспільства, міжнародних радників. Те, що можна побачити в парламенті, — це лише верхівка айсберга на шляху народження законопроекту, каже його очільник. Для того щоб люди усвідомлювали це, якраз і потрібно створити єдиний центр комунікації, який міг би доносити інформацію про роботу Верховної Ради. Саме так і з’явилася стратегія, яку вчора презентували. Це цілісний документ, до розробки якого долучилися і народні депутати, і апарат Верховної Ради, і міжнародні експерти, і громадськість, зазначив А. Парубій та подякував усім причетним до створення стратегії.


На Верховну Раду чекає низка змін, каже А. Парубій. Планується створити єдиний комунікаційний департамент, а умови роботи журналістів мають намір покращити, для чого буде створено прес-центр. У планах також створення інформаційно-довідкового центру з вільним доступом громадян. Обов’язковим стане публічне звітування керівництва Верховної Ради. Ця практика існує вже два роки, але її поширять і на керівників комітетів та депутатських фракцій. «Лише в діалозі ми зможемо досягнути реальних цілей і побудувати ефективну сучасну європейську державу», — резюмував А. Парубій.


Перший заступник керівника апарату Верховної Ради, керуючий справами Петро Боднар (на знімку) зі свого боку запевнив, що фахівці апарату законодавчого органу влади докладуть всіх зусиль для реалізації цієї програми, щоб вона не залишилася просто словами на папері. Уже зараз складається детальний імплементаційний план реалізації стратегії, визначаються відповідальні люди та чіткі терміни.

 


Заступник керівника апарату Верховної Ради Микола Шевчук зробив акцент на тому, що такі документи, як комунікаційна стратегія, дають змогу парламенту робити кроки вперед і звіряти їх із запитами, які є в суспільстві, а це піднімає рівень довіри до законодавчого органу. «Проведено неймовірну роботу, і сподіваюся, що всі це з часом оцінять», — зазначив він.


Комунікаційну стратегію Верховної Ради на 2017-2021 роки розробили за підтримки проекту ЄС-ПРООН «Рада за Європу». Робота стартувала після того, як глава законодавчого органу Андрій Парубій оголосив про рух у напрямку парламентської реформи і на виконання відповідних рекомендацій в рамках виконання плану дій відкритості парламенту. Презентація стратегії проходила в рамках Міжнародного тижня законодавчої відкритості.
Окрім Голови Верховної Ради, в заході взяли участь керівник Проекту ЄС-ПРООН «Рада за Європу» Джонатан Мерфі, народні депутати Світлана Заліщук та Дмитро Лубінець (на знімку).

 


Під час презентації стратегії Андрій Парубій також привітав усіх з річницею Революції Гідності. За його словами, люди йшли на Майдан напевне не знаючи, якою буде подальша стратегія, але мали одне стійке переконання: Україна не може звернути зі шляху інтеграції в Європу і знову стати колонією Росії. Саме ця віра й перемогла. Після того як тодішній Президент під тиском вулиці втік з країни, саме парламент став єдиним майданчиком, який зумів провести країну через часи найважчої кризи в її новітній історії, нагадав він.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.