Учора в столиці розпочав свою роботу 1-й Український жіночий конгрес
Боротьба за рівноправність у нашій країні на державному рівні почалася в 2011 році зі створення в парламенті міжфракційного об’єднання «Рівні можливості». Тоді народні депутати, серед яких, зокрема, й чоловіки, поставили перед собою амбітні цілі — подолати гендерні стереотипи в політикумі й змінити не стільки кількість, стільки якість жінок при владі. Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко (на знімку) упевнена: протягом шести років пройдено великий шлях і в подоланні стереотипів, і в тому, що прекрасні представниці людства нині мають в нашій країні значно більше впливу на прийняття рішень.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Перший заступник глави законодавчого органу влади поділилися власним досвідом керування в парламенті. Мовляв, до неї часто звертаються з питанням, як дає раду з народними обранцями? Щоб справитися з безладом, який іноді відбувається в сесійній залі, необхідно три речі, каже вона. Перше — почуття гумору. Без нього в українській політиці взагалі неможливо, переконана І. Геращенко. Каже, саме в цьому й дають слабинку чоловіки — «вони дуже серйозні і тому часто програють». Не обійтися в парламенті й без самоіронії, вважає Перший заступник Голови Верховної Ради. Однак найважливіша необхідність — мати хребет і переконання. «Коли усі це знають, ніхто ніколи не дозволить собі переламати цей хребет», — переконана вона.
Нині сказати українському політику, що він сексист, означає дуже його образити, каже І. Геращенко і вже це називає великим успіхом. Водночас стереотипів ще багато, і стосуються вони передусім сприйняття жінки при владі. Немає жодної жінки-політика, яка б не чула за своєю спиною висловлювань з приводу статі, віку, зовнішності, ваги, кольору волосся, припущень щодо способів зробити кар’єру. «Подивіться на себе: іноді пузаті, не спортивні, без вищої освіти чоловіки, — звернулася І. Геращенко. — Як ви пройшли свій шлях? Хто вас протяг у політику і що ви там робите?»
Найбільше сексизму нині маємо в силових структурах, зауважила І. Геращенко. Жінки мають більше залучатися до миротворчих процесів. Не тому, що вони більш компромісні і мотивовані на мир. Захищаючи свої принципи, жінки більш жорсткі і не знають страху, вважає перший заступник глави парламенту, апелюючи до власного досвіду під час миротворчої діяльності. Серед 158 заручників, які нині утримуються на окупованих територіях, досі залишається десять жінок. «Мене дуже турбує те, про що світ мовчить», — наголосила вона в цьому контексті.
У воєнному конфлікті на Донбасі страждають передусім саме жінки. Їх найбільше серед тимчасово переміщених, 1 374 жінки — стали вдовами, 2 190 матерів втратили своїх синів. У Збройних Силах за контрактом нині служить 23 771 жінка. Лише 2 916 із них — на офіцерських посадах. Маємо 43 жінки-полковника і жодної жінки генерала. Ці факти мають знайти відображення у резолюції конгресу, наполягає І. Геращенко.
Представляючи позицію Президента, народний депутат, а також представниця об’єднання «Рівні можливості» Ірина Луценко акцентувала на тому, що глава держави підтримує жіноцтво в боротьбі за рівні права. Одним із таких його кроків вона назвала три ключові призначення, які дозволяють змінювати країну на краще вже сьогодні. Це Ірина Геращенко на посаді уповноваженого Президента з мирного врегулювання конфлікту на Донбасі, Іванна Климпуш-Цинцадзе на посаді віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Уляна Супрун, яка виконує обов’язки міністра охорони здоров’я.
Високо оцінив роль жіноцтва у новітній історії і Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. «Із багатьма змінами, які нині відбуваються в країні, ми запізнилися на 25 років», — зауважив він, зарахувавши до таких огріхів і питання гендерної рівності. Водночас, нагадав він, нині вперше зафіксовано тридцятивідсотковий бар’єр для участі жінок у місцевих виборах. Як мінімум таку само норму необхідно затвердити і для національних виборів, запропонував глава уряду. За його словами, структура українського парламенту вже змінилася, але цього недостатньо. В. Гройсман пригадав, що йому неодноразово доводилося працювати з жіночими колективами. «Це зовсім інший рівень відповідальності, компетентності, наполегливості, — каже він. — Тільки так можна забезпечити якісні зміни в країні». Нині в українському парламенті 12 відсотків жінок. Цього, можливо, й замало, сказав Прем’єр-міністр, але вони «компенсовані енергією». «Рівноправність необхідно забезпечувати в нашій країні не колись, а зараз», — наголосив він.
Український жіночий конгрес працюватиме протягом двох днів. Питання рівності обговорюватимуть на трьох дискусійний платформах політики, представники громадськості та міжнародні фахівці.
Співголова парламентського міжфракційного об’єднання «Рівні можливості» Олена Кондратюк акцентувала на тому, що свою роботу український жіночий конгрес розпочинає у дні, коли відзначають початок Революції Гідності. Саме в цей час чотири роки тому на захист незалежності та гідності вийшли мільйони людей, і ніхто тоді не думав про гендерну рівність, наголосила вона. Мовляв, у ті дні — відмінність вбачали в іншому — в любові до своєї батьківщини, у повазі до правди, у вірі в спільне європейське майбутнє. «У ті часи не було гендерної дискримінації і дурних думок чи недостойних поглядів, у ці дні зникла кольоровість, а в чорно-білому вимірі все стало простим та зрозумілим — або з чесним серцем на основі професіоналізму, або ніяк», — сказала парламентарій. Вона сподівається на те, що мирні дні не повернуть настрій зверхності у ставленні до жінок та нечесну конкуренцію, заховану за різними приводами. «Ми тут всі разом, щоб сказати: світ має перестати бути суто чоловічим», — резюмувала О. Кондратюк.
