Реорганізуючи роботу у сфері безпеки дорожнього руху, Міністерство внутрішніх справ після ліквідації служби ДАІ начебто взяло курс на запровадження відеофіксації правопорушень на вулицях і дорогах країни. Однак, крім намірів, подальших практичних кроків зроблено не було. Більше того, в міністерстві заявили, що розв’язання проблемних питань на автошляхах держави сьогодні не є пріоритетним у роботі відомства, оскільки потребує мільярдних інвестицій. Тим часом аварійність на вулицях і дорогах України сягнула катастрофічних масштабів. На прохання редакції ситуацію, що склалася, коментує відомий експерт у сфері безпеки дорожнього руху Олександр Фоменко.
Відеонагляд за поведінкою водіїв і пішоходів став пріоритетним у роботі дорожньої поліції автомобілізованих країн світу і Європи. Як приклад наведу нашу сусідку Білорусь. Тут, зокрема, 2012 року встановили лише 250 відеокамер фіксації порушень Правил дорожнього руху (ПДР), що дало змогу зменшити рівень аварійності майже на 30 відсотків. Відеонагляд сьогодні є надійним помічником дорожньої поліції Молдови, Казахстану, РФ. А ось в Україні ні того, ні іншого й досі немає. Тож не дивно, що смертність від автоаварій у нас на сто тисяч населення більш як удвічі перевищує ці трагічні показники країн ЄС, а, скажімо, порівняно із Францією чи Німеччиною — втричі.
За даними МВС, за останні три роки на наших вулицях і дорогах загинули майже 12 тисяч громадян та 96 тисяч дістали травми. Однак така статистика особисто в мене викликає глибоку недовіру, адже нею завжди маніпулювали керівники служби, відповідальної за стан аварійності. Якщо взяти до уваги те, що після ліквідації ДАІ, а віднедавна і новоствореного Управління безпеки дорожнього руху ДПД МВС повністю зруйновано систему обліку ДТП, я не здивуюся, що ці цифри насправді в рази більші. До речі, на сайтах МВС після ліквідації вказаного Управління стало практично неможливо ознайомитись зі станом аварійності в державі.
— Нині на всіх рівнях вихваляють роботу патрульної поліції, в тому числі в наведенні порядку на вулицях та дорогах. То, можливо, й справді відеонагляд не на часі?
— В обов’язки патрульної поліції, як це передбачалося статутом колишньої патрульно-постової служби міліції, входить і нагляд за дорожнім рухом. Але сьогодні досить часто патрульні не звертають увагу на порушення Правил дорожнього руху. Водії відповідають своєрідною взаємністю, рухаючись суміжними смугами зі значним перевищенням швидкості, незважаючи на те, що на патрульних автомобілях увімкнено спецсигнали. За даними Національної поліції, торік зафіксовано майже 700 тисяч порушень правил дорожнього руху, зокрема 40 тисяч фактів керування транспортними засобами у нетверезому стані. Свого часу працівники ліквідованої служби ДАІ попереджали щорічно від двох до п’яти мільйонів правопорушень, припиняючи майже 400 тисяч «п’яних рейсів». Сьогодні кількість і транспортних засобів, і вкрай недисциплінованих водіїв значно зросла. Хоч там як, але нині на вулицях і дорогах контроль за станом безпеки дорожнього руху на низькому рівні. Зверніть увагу, наприклад, на швидкісні режими, паркування в зоні зупинок маршрутного транспорту чи на тротуарах тощо.
Спілка автомобілістів України, Громадська колегія незалежних експертів, яка майже 15 років діяла при Департаменті ДАІ МВС, інші зацікавлені громадські організації під час реорганізації органів правопорядку наполягали на створенні дорожньої поліції. І тільки нещодавно прийнято рішення до кінця цього року створити таку службу для обслуговування аж 9 тисяч кілометрів доріг. Але це, як то кажуть, крапля в морі, оскільки в Україні — 170 тисяч кілометрів доріг, з яких майже 27 тисяч — магістральні. Дорожня поліція вкрай необхідна для контролю на всіх магістральних дорогах і вулично-дорожній мережі міст країни.
— Олександре Яковичу, то чому ж систему автофіксації фактів неповаги до ПДР й досі не впроваджено в Україні?
— Візьмемо для прикладу Францію. Там схожа система була впроваджена протягом трьох років і коштувала 134 мільйони євро (це приблизно 4 мільярди гривень). За цей само час штрафи за порушення правил, зафіксовані в автоматичному режимі, становили 217 мільйонів євро (приблизно 6,5 мільярда гривень). За оцінками міжнародних експертів у сфері безпеки дорожнього руху, Україна щорічно втрачає понад 4,5 мільярда доларів унаслідок загибелі людей у ДТП.
Є ще одна важлива, на мій погляд, причина. Камери відеонагляду байдужі до «крутих» авто і номерів, статусу і посади водія тощо. Тому і народні депутати, і високопосадовці державного і регіонального рівнів, які звикли їздити не за правилами, не зацікавлені, щоб про це знали пересічні громадяни. Водночас вони не поспішають слугувати прикладом зразкової дисципліни за кермом.
— Як відомий експерт у сфері безпеки дорожнього руху, які першочергові заходи ви запропонували б?
— На мою думку, слід уже сьогодні за прикладом наших грузинських колег патрулювання здійснювати з вимкненими проблисковими маячками. Адже, незважаючи на досить розвинену стаціонарну систему відеонагляду за дорожнім рухом, вони встановлюють на патрульних автомобілях апарати безконтактного нагляду, а також запроваджують патрулювання на автомобілях без розпізнавальних знаків. Варто і в Україні проблискові маячки використовувати лише під час виїзду на місця пригоди, при затриманні злочинців і злісних правопорушників. Зарубіжна практика свідчить, що не менш як половина патрульних автомобілів слід замінити на машини цивільного окрасу.
Катастрофічна ситуація з аварійністю в Україні вимагає невідкладно створити спеціалізовані підрозділи дорожньої поліції для обслуговування всіх магістральних доріг і вулично-дорожньої мережі міст, а в структурі Національної поліції — повноцінні служби безпеки дорожнього руху, надавши їм відповідні повноваження.
Крім того, на виконання Указу Президента України від 20.11.2007 р. доцільно створити та організувати роботу Державного науково-дослідного центру з проблем БДР, поклавши на його працівників забезпечення функціонування державної системи автоматичної фіксації порушень Правил дорожнього руху.
Бажано також, щоб Президент вніс на розгляд Верховної Ради України як невідкладний проект закону «Про дорожній рух та його безпеку», розроблений учасниками Загальнонаціонального форуму з питань безпеки дорожнього руху, передбачивши створення повноцінної Державної системи забезпечення безпеки дорожнього руху, не раз рекомендованої Генеральною Асамблеєю ООН.
Упевнений, що позитивного результату в боротьбі з аварійністю досягнемо, налагодивши належний контроль за дорожнім рухом та запровадивши невідворотність покарання за порушення ПДР.
Тішить те, що 10 листопада уряд нарешті розглянув питання наведення порядку в дорожньому русі. До речі, всі внесені на його розгляд питання (крім підвищення відповідальності водіїв) пропонувались до впровадження вже згаданою Громадською колегією з безпеки дорожнього руху ще понад 10 років тому. Більше того, вони вносились на розгляд Президентам (починаючи з В. Ющенка), Прем’єр-міністрам (починаючи з Ю. Тимошенко), Верховній Раді, міністрам внутрішніх справ (починаючи з Ю. Луценка), але підтримки не знаходили. Сподіваюся, що, зрештою, за активної наполегливості нинішнього Прем’єр-міністра розпочнеться реальна боротьба з аварійністю на автомобільному транспорті. Своєрідного воза давно час зрушити з місця.
