Окремий закон про парламентську службу конче потрібний. На цьому наголошували учасники круглого столу, який організувала Програма USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво». Участь у заході взяли представники секретаріатів комітетів Верховної Ради, представники управлінь апарату парламенту та експерти.

 

Аркадій Нижник, перший заступник керівника Головного юридичного управління апарату Верховної Ради та Тетяна Бібік, заступник директора Програми USAID Рада.


Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.


Заступник директора Програми USAID РАДА Тетяна Бібік наголосила, що основне завдання — працювати над інституційним розвитком апарату та всіх органів Верховної Ради.


«Треба визнати, яка не була б воля в різні періоди часу, політики не зможуть працювати без допомоги професійних служб, котрі не лише постійно підвищують рівень кваліфікації, а й зберігають пам’ять певних інституцій задля розвитку», — підкреслила вона.


Програмний координатор Лабораторії законодавчих ініціатив Тетяна Чернуха вважає, що реформування парламенту має бути комплексне. Насамперед, за її словами, треба звернути увагу на посилення інституційної спроможності Верховної Ради. Адже професійно супроводжувати роботу парламенту мають фахівці. Також треба розробити закон про нормативно-правові акти, котрий допоможе впорядкувати не лише роботу апарату, але й систематизувати законодавство.
Крім того, експерт торкнулася питання фінансової незалежності законодавчого органу.


«Нині Верховна Рада має можливість самостійно формувати кошторис і ухвалює його з державним бюджетом. Кошторис розробляє апарат парламенту, але на основі форми, яку затверджує виконавча гілка влади. Про повну фінансову незалежність апарату можна говорити лише у тому випадку, якщо запропонують механізми контролю над виконанням бюджету», — зазначила Тетяна Чернуха.


Приміром, у Словаччині, за її словами, умови оплати праці регулює закон про державну службу, а штатний розпис затверджує парламент і міністерство фінансів. У Франції формуванням бюджету займається законодавчий орган. До цього процесу також залучені і представники виконавчої гілки влади, що забезпечує більшу прозорість під час формування кошторису та посилює контроль за його виконанням.