У День пам’яті жертв голодоморів в Україні Президент Петро Порошенко, Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, народні депутати, урядовці, представники духовенства, дипломатичного корпусу та громадськості взяли участь у пам’ятних заходах, які відбувалися на території Національного музею «Меморіал жертв Голодомору». Учасники заходу пригадали жахливі історії українців, які переживали Голодомор, а також долучилися до молитви за померлими від голоду в 1932—1933 роках.
Встановивши композицію із колосків пшениці до скульптури «Гірка пам’ять дитинства» та віддаючи шану тим, хто не пережив Голодомор, глава держави наголосив: нащадки мають пам’ятати, що події тих років не просто створювалися штучно — вони ретельно планувалися. Президент підкреслив, що це був геноцид «за всіма ознаками, визначеними в Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року», тому на всіх континентах повинні усвідомлювати, що не визнавати Голодомор – так само аморально, як і заперечувати Голокост. «Думаю, настав час і нам самим ухвалити закон про відповідальність за невизнання цих двох безпрецедентно жахливих трагедій», — сказав він.
Петро Порошенко нагадав, що 14 країн на рівні парламентів уже визнали Голодомор геноцидом, а українська дипломатія продовжує нести народам світу правду про цей злочин. У березні цього року Асамблея Португалії визнала Голодомор геноцидом, а на початку листопада в Конгрес США, після того, як низка штатів прийняла рішення про визнання Голодомору геноцидом українського народу, також представлено проект відповідної резолюції.
Назвавши Голодомор «найбільшою бідою в нашій історії та однією з найстрашніших трагедій в людській історії минулого століття», Президент зауважив, що шокуюча правда про цей злочин пролунала після майже шістдесяти років цинічного замовчування. «Архіви — розкриті, свідчення — записані. Заочно й посмертно засуджені судом і прокляті народом організатори Голодомору — Сталін, Каганович, Молотов, Постишев, та багато інших», — сказав П. Порошенко та наголосив, що обов’язок молодшого покоління — не дати згаснути пам’яті про Голодомор та дбайливо передати її наступним генераціям українців. «Щоб наші онуки та правнуки ніколи не забули, що тридцять другого року Господь послав Україні врожай — може, не найщедріший, але достатній для того, щоб був хліб і до хліба. А голод спричинив кремлівський антихрист, який забрав у мільйонів українців їжу та прирік їх на муки голодної смерті», — підкреслив глава держави.
Також Президент висловив побажання дочекатися неймовірного: щоб у Росії сталися зміни, за яких її нова еліта теж визнала б Голодомор геноцидом, або хоча би покаялася за нього. «Російська Федерація сама себе записала в правонаступниці Радянського Союзу, а відтак, хоче того, чи ні, взяла на себе не лише активи колишнього СРСР, а й відповідальність за злочини радянського режиму», — наголосив він та зауважив, що українці були другим за чисельністю народом колишнього Союзу — мали величезний культурно-історичний спадок, власні традиції державотворення, досвід національно-визвольної боротьби. «Широкі кола українських інтелектуалів та економічно самостійне селянство не сприймали політики Москви, — нагадав він. — Саме тому режим і поставив за мету ліквідувати українців як націю, яка рано чи пізно поставить питання про незалежність».
Президент звернувся до українців в усьому світі з проханням запалити свічку в пам’ять не лише за жертвами Голодомору, а й на честь «Розстріляного Відродження». Адже чистки, арешти, страти українських істориків, письменників, митців, музикантів мали руйнівний ефект для України.
Після того, як предстоятелі українських християнських церков відслужили молебень за померлими від голоду у 1932-1933 роках, Президент оголосив загальнонаціональну хвилину мовчання, після завершення якої розпочалася всеукраїнська акція «Запали свічку».
Вшановуючи пам’ять жертв Голодомору (на знімку), Президент, Перший заступник Верховної Ради України, Прем’єр-міністр встановили «Свічки Вічної пам’яті» до меморіального знаку «Свіча пам’яті». Також «Свічки Вічної пам’яті» було встановлено від Світового конгресу українців, Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років, Українського інституту національної пам’яті, акредитованих в Україні глав і представників дипломатичних місій зарубіжних країн та міжнародних організацій, від кожної області, АР Крим, міст Києва та Севастополя.
Вл. інф.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
