У ПАТ «Укрнафта» підбили підсумки роботи за 9 місяців. З’ясувалося, що попри вимушену зупинку видобутку на шести родовищах, пов’язану із незаконним непродовженням ліцензій, підприємство завдяки модернізаційній політиці нового керівництва може говорити і про успіхи. А саме: компанія збільшила чистий прибуток за 9 місяців на 157 відсотків — до 1,1 млрд грн. Середньодобовий видобуток нафти і конденсату з січня по червень 2017 року зріс на два відсотки.

 

 

Бурові роботи на свердловині № 276, Гнідинське родовище (Чернігівська область).

Фото надане ПАТ «Укрнафта», друкується з дозволу автора.

Ціна простою свердловин


Щоправда, потім вимушена зупинка видобутку через зволікання із продовженням спецдозволів з боку Держгеонадра призвела до зниження рівня видобутку. У третьому кварталі 2017-го добовий видобуток нафти і конденсату становив 3,3 тис. т, скоротившись аж на 20 відсотків порівняно з показниками першого півріччя, а добовий видобуток газу обчислювався на рівні 2,6 млн м3, скоротившись на 23 відсотки.


Утім, у такий непростий час «Укрнафта» зуміла не лише продовжити свою інвестиційну програму, а й збільшити її на 59 відсотків — до 608 млн грн. Хоча й цю цифру у компанії вважають занизькою, адже торік планували інвестувати у виробництво рекордні понад два мільярди.


Голова правління ПАТ «Укрнафта» Марк Роллінc пояснив, що компанії вдалося поліпшити фінансові показники за 9 місяців переважно завдяки позитивній динаміці цін на нафту. «Проте фінансові результати могли бути набагато кращими, якби не проблеми з продовженням спецдозволів, які призвели до зниження видобутку, а відтак, до скорочення доходів та інвестиційної програми», — зауважив керівник.


І хоча нині питання продовження ліцензій на видобуток уже майже знято з порядку денного, казати гоп ще рано. Наступного року на компанію чекає продовження не 9, а 27 ліцензій! Якщо цьогорічна ситуація повториться, найбільша нафтодобувна компанія країни може опинитися на межі існування. Тож цю тему важливо розглянути детальніше.


Унаслідок зупинки виробництва на Заводівському, Коржівському, Південно-Панасівському, Анастасівському, Артюхівському та Рибальському родовищах у другому та третьому кварталах «Укрнафта» втратила приблизно 70,5 тис. т нафти з конденсатом та 55 млн м3 газу. Вимушене припинення видобутку вуглеводнів призвело до істотного зниження завантаження Гнідинського і Качанівського газопереробних заводів та, як наслідок, скорочення виробництва скрапленого газу. «Укрнафта» недоотримала майже 1,2 млрд грн від реалізації вуглеводневої сировини.


З 26 жовтня «Укрнафта» відновила роботу майже всіх свердловин на Анастасівському, Артюхівському та Коржівському родовищах Сумської області, які були зупинені в червні цього року через проблеми з продовженням спецдозволів.


Поки що компанії не вдалося повністю відновити колишній обсяг видобутку на зазначених родовищах: добовий видобуток нафти з конденсатом становить 618 т, скоротившись на 57 т, а газу — 366 тис. м3, скоротившись на 31 тис. м3. За оцінками фахівців, компанія зможе вийти на колишні показники видобутку нафти після проведення капітальних ремонтів деяких свердловин.


Роботи на Рибальському і Заводівському родовищах усе ще припинені. Як пояснив голова Сумської облдержадміністрації Микола Клочко, затримка у видачі дозвільних документів викликана помилками, допущеними при видачі ліцензій. Нині «Укрнафта» працює з Держгеонадра та Міністерством праці та соцполітики для того, щоб прискорити отримання гірничих відводів для цих родовищ і відновити видобуток.


На ті самі граблі


Проте, як уже зазначалося, наступного року ситуація може повторитися у значно більших масштабах — 2018-го закінчується термін дії уже 27 спецдозволів «Укрнафти», на які припадає 45 відсотків річного видобутку нафти та конденсату і 25 річного видобутку газу в компанії. Своєчасне продовження терміну дії спецдозволів є критично необхідним для компанії і матиме істотний вплив на виробничі та фінансові показники «Укрнафти», виконання інвестиційної програми, зайнятість працівників та доходи державного та місцевих бюджетів.


«Укрнафта» подала до Держгеонадра заявки на продовження терміну дії 14 спецдозволів на видобуток вуглеводнів на Росільнянському, Турутинському, Миколаївському, Луквинському, Довбушансько-Бистрицькому, Пасічнянському, Андріяшівському, Орів-Уличнянському, Долинському, Струтинському, Спаському, Суходолівському, Прилуцькому та Качанівському родовищах. Найближчим часом компанія планує подати до Держгеонадра заявки на продовження ще 13 спецдозволів.


Із 27 родовищ, де термін дії спецдозволів закінчується наступного року, 7 розташовані на території Івано-Франківської, 7 — Чернігівської, 5 — Сумської, 5 — Полтавської та 3 — Львівської області. Річний обсяг видобутку нафти та конденсату на цих родовищах становить понад 710 тис. т, а газу — 360 млн м3.


Якщо цьогорічна ситуація із затримкою у продовженні ліцензій повториться, то постраждає не лише компанія, її працівники, держбюджет, а й звичайні мешканці. 2017-го без газу залишилися деякі села Сумщини, а 2018-го ця проблема нависне над 62 населеними пунктами Полтавщини. Причому для 16 із них альтернативного способу подачі газу не існує.


Ще одна проблема, яку кореспондент «Голосу України» свого часу обговорював із начальником Полтавської воєнізованої частини ПАТ «Укрнафта» Романом Угринчуком, — це які наслідки для екології матимуть примусові консервації свердловин?

«Знаєте, хтось заробляє чесно свої гроші, хтось нечесно, а хтось — дуже нечесно. Найчастіше злодії йдуть на свердловину, щоб вкрасти метал. Його здають, на тому й живуть. Але коли свердловина працює, до неї не лізуть. Люди ж не камікадзе! А ось до законсервованої свердловини дуже легко дістатися й розкурочити її. Поки до такої свердловини дійде оператор (а така можливість й у нього буде не часто), може статися й фонтан, й аварія, й екологічна катастрофа», — попереджає Роман Угринчук.

За словами фахівця, наслідки консервації свердловин передбачити неможливо: «Може статися фонтан, а може — ця свердловина більше ніколи не відновиться».


Його слова тоді підтвердив і начальник центральної інженерно-технологічної служби НГВУ «Охтирканафтогаз» Микола Федорчак. У Бургруватівського родовища спецдозвіл завершується наступного року, й цієї дати місцеві працівники чекають із затамуванням подиху. «Ми видобуваємо 800—840 тонн нафти на добу. Порахуйте, скільки втратить і бюджет, і компанія. А крім нафти ще є газ. До того ж наші свердловини, так би мовити, старі. Немає гарантії, що після консервації їх роботу вдасться відновити, якщо потім дозволи таки нададуть», — вважає Микола Федорчак.


Як керівники і Микола Федорчак, і Роман Угринчук нагадують, що після того, як спливе термін дії ліцензії, почнуться скорочення, а це означає підвищення рівня безробіття, соціальну нестабільність й без того у небагатих регіонах.


«Гачок», на якому тримають компанію


Яка ж причина невидачі ліцензій на видобуток нині стратегічної для країни сировини фактично державному підприємству, 50%+1 акція якого належить НАК «Нафтогаз»? Держгеонадра мотивують свої відмови тим, що у товариства є податковий борг із попередніх років. Тут важливо уточнити, що Кабмін 2011-го справді вніс зміни до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, що давали можливість відмовити у продовженні ліцензії у разі наявності боргу зі сплати податків за останній звітній період.


«Укрнафта» визнає, що має історично успадкований податковий борг —12,2 мільярда гривень. Нині всі відрахування до бюджету компанія сплачує регулярно й у повному обсязі. Втім, від «податкового спадку» не відмовляється й готова до його реструктуризації і виплати. ПАТ уже кілька разів подавало Державній фіскальній службі план реструктуризації боргу. Але у ДФС і Мінфіні його й нині продовжують розглядати.


Водночас компанія довела у суді, що ці урядові зміни були протиправними — оскільки підстави для відмови у видачі ліцензій встановлюються законом. Постановами Окружного адміністративного суду м. Києва та Київського апеляційного адміністративного суду зміни до Порядку надання спеціальних дозволів, що передбачали можливість відмови надрокористувачеві у разі наявності податкового боргу, визнані протиправними і скасовані. Нині судове рішення у цій справі набрало законної сили та підтверджує той факт, що відмова у продовженні строку дії спеціального дозволу на підставі податкового боргу є протиправною. Утім, тривалий час Держгеонадра керувалися саме цією директивою. І не виключено, що й наступного року ситуація може повторитися, адже 4 липня 2017-го уряд, визнавши неправомірність попереднього рішення, ухвалив постанову № 519, яка забороняє продовження ліцензій у разі наявності богу з рентної плати за користування надрами.


«Укрнафта» нині у суді намагається довести незаконність цього пункту постанови. Адже він знову садить компанію «на гачок» невизначеності у питанні ліцензій. Держава ж так ріже власну курку, що несе золоті яйця. Бо від зупинки видобутку вуглеводнів не виграє ніхто: бюджет без грошей, країна без власної нафти й істотних обсягів газу, люди без роботи, екологія під загрозою.


Водночас в «Укрнафті» з оптимізмом дивляться у майбутнє. Зокрема, сподіваються, що ініціатива уряду збільшити нафто- й газодобування буде реалізована. Особливо позитивно виглядає законопроект за номером 3096д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення деяких аспектів нафтогазової галузі», що передбачає істотне полегшення отримання всіх погоджень та відведення земельних ділянок для нафто- й газодобування. «На практиці процедура отримання всіх погоджень та відведення земельних ділянок у середньому триває 4 роки та включає отримання 44 погоджень у 16 установах. Така зарегульованість галузі є постійним джерелом для корупційних зловживань та не сприяє покращенню інвестиційної привабливості», — вказується у пояснювальній записці до проекту закону. В «Укрнафті» очікують, що цей документ буде схвалений Верховною Радою й реалізований на практиці. Крім того, у компанії не полишають надій на те, що державні дозвільні органи створять усі умови для нарощення видобутку вуглеводнів, до чого у компанії уже готові.