Днями в Мистецькому арсеналі відбулася презентація першого українського перекладу твору японського філософа, письменника, буддійського ченця чотирнадцятого століття Кенко-хоші «Нотатки знічев’я». Здійснила цю неймовірно складну роботу молода лінгвістка Ніна Баликова (на знімку), котру наші читачі довгий час знали як власного кореспондента «Голосу України» у Японії.

 

«Нотатки знічев’я» є яскравим прикладом самітницької літератури й одним з трьох найвизначніших творів, написаних у жанрі дзуйхіцу (дослівно з японської — «услід за пензлем»). Цей різновид есею відрізняється від щоденникової літератури тим, що не становить цілісної сюжетної оповіді, а складається з окремих нотаток на будь-яку тему. Проте зі щоденником його єднає опис щоденних переживань автора. Два хрестоматійні твори цього жанру — «Записки з келії» Камо-но Чьомея та «Записки в узголов’ї» Сей-шьонаґон — уже були перекладені українською. «Нотатки знічев’я» Кенко-хоші публікуються уперше.

 

Книга "Нотатки знічев'я", що була презентована видавництвом "Либідь".

 

Ніна Баликова виступає під час презентаціє книги "Нотатки знічев'я".

 

У Японії цей твір надзвичайно популярний. «Запитайте у будь-який японській книгарні «Нотатки знічев’я», і вам одразу посміхнуться у відповідь», — розповів на презентації завідувач кафедри мов і цивілізацій Далекого Сходу Київського національного лінгвістичного університету Володимир Пирогов. За його словами, на батьківщині цю книгу не лише добре знають: у деяких навчальних закладах її вивчають напам’ять! Утім, у світі не так багато перекладів цього твору – лише десь на півтора десятка мов, розповів завідувач кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії Іван Бондаренко. Й причина тут може критися не в банальній неувазі перекладачів, а в складності цього твору, що був написаний у Середньовіччі давньояпонською мовою.
 

Над цим неймовірно складним перекладом Н. Баликова працювала п’ять років. «Було важко, — зізналася вона на презентації. — Ми не вивчали в університеті давньояпонську, тому для перекладу доводилося шукати різні додаткові підручники, граматичний коментар. Існує навіть кілька перекладів цього твору на сучасну японську мову, бо й самим японцям складно читати давньояпонський текст. Такі сучасні переклади різняться між собою у деяких місцях. Доводилося їх читати й порівнювати. Тож робота виглядала так: читаю уривок давньояпонською, потім — історичний коментар, потім п’ять-шість варіантів перекладу цього уривка сучасною японською, тоді повертаюся до давньояпонського оригіналу й перекладаю».
 

Проте тепер, завдяки Ніні Баликовій та видавництву «Либідь», на полицях наших книжкових магазинів з’явиться справжній шедевр японської літератури.
 

Презентація «Нотаток знічев’я» відбулася у Мистецькому арсеналі, де нині проходить масштабна виставка «Уявний путівник: Японія». Її почесним гостем був посол цієї країни Сумі Шігекі. «Велика ідея цього твору полягає у тому, що ніщо не вічне, все змінюється», — розповів він. Утім, згадуючи про сьогодення, посол нагадав, що в Україні триває Рік Японії, і до кінця року на киян чекають ще кілька цікавих подій. Зокрема, ввечері 22 грудня на Софійській площі організують так званий 3D-мапінг — це сучасна технологія, коли за допомогою світла на архітектурних об’єктах, у нашому випадку — на дзвіниці, створюються орнаменти. «Японія — це країна, що поєднує древню культуру й нові технології, і захід на Софійській площі стане яскравим цьому прикладом», — зазначив Сумі Шігекі, запрошуючи всіх охочих на ефектний фінал Року Японії в Україні.

Тетяна ПАСОВА.
Фото автора.