Вечір пам'яті "Волинські герої мирного часу. Юрій Лелюков" відбувся в палаці культури Луцька. Так в області вшанували подвиг вчителя військової підготовки Іваничівської середньої школи № 2 Юрія Лелюкова, який 29 листопада 1983 року ціною власного життя врятував 26 учнів. Захід проводили в чергову річницю подвигу в рамках проекту "Честь маю", його організатором став голова благодійного фонду "Рідна Волинь" Дмитро Глазунов.
На знімках:
на сцені шкільна дошка
із зображенням врятованих Юрієм Лелюковим
26 учнів десятого класу,
а також офіцерський кітель вчителя-героя;
на сцені портрет Юрія Лелюкова.
Таким молодим, красивим
він залишиться назавжди.
Фото
інтернет-видання "Район Луцьк".
Того дня на уроці в десятому класі Юрій Лелюков розповідав учням про принцип дії ручної гранати. Біля нього було три муляжі, які надав військкомат для занять, на одному з них вчитель показав гранату в розрізі, з іншого вправно висмикнув кільце. Почулося клацання, пішов легкий дим. Граната бойова. Колишній офіцер-прикордонник одразу зрозумів це. Як і те, що в його розпорядженні залишається лише чотири секунди. Глянув у вікно, там на подвір'ї займалися учні молодшого класу. Тоді він кинувся у куток і накрив гранату собою. Пролунав вибух, від якого повилітали навіть вікна класу. Того самого дня після перевірки такі ж бойові гранати виявили ще у 14 школах області.
Щороку 29 листопада врятовані ним учні, а тепер вже й сивочолі ветерани, збираються разом, щоб відзначити свій другий день народження. У Луцьк на вшанування пам'яті Юрія Лелюкова теж прибув один із них.
-- Серед наших учнів вже не всі живі, але коли ми збираємося, то завжди згадуємо його добрим словом. Завдяки йому ми дожили до сивини, -- такими словами завершив свою розповідь про Вчителя Віктор Никоненко.
Про свого колишнього учня Юрія Лелюкова розповіла присутнім і його колишня вчителька географії Катерина Левицька. Учасники вечора-реквієма мали змогу переглянути фільм про Юрія Лелюкова "За чотири секунди до зими", який створила його учениця, тележурналіст Марія Андрушко. Дочка Юрія Лелюкова Леся подякувала усім глядачам та організаторам вечора за пам'ять і добрі слова про тата. На Волині пам'ять про подвиг Вчителя жива. З 1983 року Іваничівська школа № 2 носить ім'я Юрія Лелюкова. У школі діє музей Юрія Лелюкова, де зібрали багато його речей та робіт.
На жаль, цей подвиг так і залишився недооціненим. Ще в ті роки всі з розчаруванням сприйняли звістку про нагородження Юрія Лелюкова усього лише орденом "Знак Пошани", яким переважно відзначали трудові звитяги. А подвиг вчителя заслуговував щонайменше на бойову нагороду. Всі чекали Зірки Героя. Тож цього вечора його учасники прийняли звернення до Президента України Петра Порошенка, у якому просять присвоїти Юрію Миколайовичу Лелюкову звання Героя України (посмертно).
Максим СОЛОНЕНКО.
Волинська область.
