Плацдарм для підйому країни
Питання, яке виникло сьогодні (з цим багато хто може погодитися), — чи можна в правових та інституційних координатах, що склалися, досягти швидких і помітних позитивних результатів у соціально-економічній сфері України?
Михайло Фрейдлін.
Упевнений, можна! Алгоритмом позитивних змін у країні, зокрема тих, що прискорюють процес конституційного реформування, реального народовладдя, викорінення корупції, зростання соціальних стандартів українців, має стати принципово нова парадигма управління національною економікою, фінансовими ресурсами, інноваційними технологічними та соціальними процесами. Але як її реалізувати в старій системі координат, що гальмують державний і суспільний розвиток?
Який би парадоксальний вигляд це не мало, але з реалізацією нової парадигми розвитку держави слід стартувати в одному із субрегіонів (районів) країни. Саме на цьому рівні можна, як в інкубаторі, створити й швидко реалізувати нову модель прискореного підйому всієї національної економіки. Країна зіткана із субрегіонів, і в разі успішної реалізації нової моделі розвитку на одній окремо взятій території, її можна буде тиражувати в масштабах усієї країни. Нині не викликає ані сумнівів, ані суперечок, що могутність держави приростає економічним підйомом її окремих територій.
Нещодавно модель впровадження інноваційної концепції прискореного розвитку країни на субрегіональному рівні обговорювали в Біляївському районі Одеської області. Тут вона пройшла громадське обговорення й наразі планується її реалізація. До цього концепцію було схвалено на експертному рівні, у керівництві обласної й районної рад.
Кілька слів про концепцію. Вона являє собою систему стимулювання економічного зростання, ефективного управління ним. У концепції не сиплються як з рогу достатку райдужні цілі й проекти, хоча стратегічні напрямки розвитку й точки зростання зазначено. Головне — система управління, що мотивує територіальну громаду, місцевих підприємців, вітчизняних і закордонних інвесторів до ділової активності в районі. По суті, запропоновано конкретну інституційну платформу розвитку територій, яка може стати спільним знаменником економічного зростання й для інших субрегіонів країни.
Якщо район почне помітно підніматися, то механізм його розвитку можна буде визначити як універсальну базову модель. І тоді — район за районом — в інших регіонах країни вона втілюватиметься в життя. Наголошуємо — модель, не більше. І зробити це можна дуже швидко — навіть за чинного правового підґрунтя, користуючись наявними нині інструментами управління й не пасуючи перед неминучим дефіцитом бюджетних коштів. У будь-якому разі, такий експеримент не несе в собі жодних ризиків і не зможе завдати шкоди місцевій економіці.
Не почнемо сьогодні — відстанемо завтра
Біляївський район, який передбачається в майбутньому як територія для реалізації концепції інноваційного прискореного розвитку, — один із 26 районів Одеської області, у яких нині впроваджуються непрості економічні, адміністративно-територіальний реформи. На площі в 1,5 тисячі квадратних кілометрів тут проживає понад 80 тисяч осіб (до слова, це найвищі показники в Україні).
Біляївський район, як і інші субрегіони України, має значний продовольчий, транспортно-логістичний, енергетичний і рекреаційно-туристичний потенціал, чималі промислові можливості. Нова концепція його розвитку націлена на істотне підвищення ККД їхнього використання. У цього району є всі шанси стати територією випереджального розвитку в українському Причорномор’ї.
Район, про який йдеться, переважно аграрний. І тому пілотним проектом розвитку конкурентоспроможних напрямків у Біляївці запропонований план модернізації системи управління агропромисловим комплексом. Пропонується створення в районі великої продовольчої компанії, організованої на проектних принципах і державно-приватному партнерстві.
Головне завдання компанії — виробництво із сільгоспсировини з низькою доданою вартістю готової продукції з високою доданою вартістю. Компанія об’єднуватиме зусилля не тільки місцевих аграріїв, а й взаємовигідно залучатиме до співпраці промислові підприємства, що виробляють добрива, засоби захисту рослин, сільгосптехніку, обладнання для харчової галузі. Значну увагу планується приділити розвитку в районі відповідної інфраструктури — створенню великого оптового ринку продовольства, елеваторів, холодильників, пакувального обладнання тощо.
Чого можна чекати від роботи такої компанії, зокрема, у зерновій галузі? Так, у 2016 році під час виробництва близько 100 тис. тонн зерна в районі було зайнято 5000 осіб. Вирощене переважно фуражне зерно було продано за межі району з порівняно низьким прибутком. Якщо гіпотетично уявити, що зерно могло б стати сировиною для створених у районі комбікормових виробництв, а комбікорм — сировиною для відгодівельних господарств, то в Біляївському районі стала б помітно нарощуватися м’ясо-молочна індустрія з пов’язаними інфраструктурою й виробництвами, зокрема — племінними заводами.
Важливим завданням продовольчого сектору району є також створення експортно орієнтованого виробництва органічно чистого продовольства. Тут, поряд з м’ясо-молочними продуктами, нарощуватиметься виготовлення плодоовочевої продукції, що користується підвищеним попитом на ринках розвинених країн. Під такі точки зростання можна гарантовано знайти капітал, стратегічних партнерів, технологічно модернізувати агропромислову інфраструктуру й переробну промисловість.
На сьогодні вирішення таких, на перший погляд, «непідйомних» завдань дало б змогу приблизно увосьмеро збільшити кількість робочих місць у районі, значно підняти середню зарплату, не менш як на порядок помножити податкові доходи бюджетів усіх рівнів, насамперед — місцевого. Додамо до сказаного, що широкомасштабна мультипрофільна продовольча компанія, яка орієнтована на такі завдання й використовує сучасні методи управління, значно підсилить переговорну позицію з потенційними партнерами, тому що матиме природне право в процесі пошуків інвестицій надати перевагу стратегічним інвесторам.
Такі само принципи управління планується застосувати й на інших напрямках розвитку району — в енергетичній галузі, транспортно-логістичному комплексі, рекреаційно-туристичній сфері, промисловості будівельних матеріалів.
Кожний субрегіон країни характерний своїми точками зростання, ресурсами, бізнес-інтересами, але скрізь застосовна описана загалом інституційна модель розвитку. Зрозуміло, якщо її пілотна реалізація в Біляївському районі буде успішною.
І найголовніше — не робитимемо перші кроки в пропонованому напрямку реформування, то завтра безнадійно відстанемо.
Механізм реформ простий, складно його створити й запустити
Під час обговорення концепції в Біляївському районі, а в ньому окрім експертів брали участь очільники району, фахівці всіх галузей промисловості й сільського господарства, що працюють у субрегіоні, пролунало багато реальних пропозицій щодо підтримання реформ. Зацікавилися, приміром, підприємці району й районна державна адміністрація проектними принципами управління розвитку району. Також отримали схвалення й підтримку районної бізнес-еліти створення районного (або ж міжрайонного) банку проектного фінансування, робота районної корпорації розвитку, діяльність проектного директорату, формування інноваційної інфраструктури, зокрема — створення «соціотехнополіса» з технопарками, венчурними компаніями та бізнесами-інкубаторами. Однозначно, бізнес у сільській глибинці хоче розвиватися, йти далі, впроваджувати нові технології та інноваційні моделі.
Чимало стратегічних проектів розвитку Біляївського району й у транспортно-логістичній інфраструктурі, енергетичному секторі, курортно-рекреаційній і туристичній сфері. Усі вони, безперечно, виведуть Біляївський район у лідери пріоритетного розвитку сільських територій України.
Так, приміром, будівництво глибоководного порту в Хаджибейському лимані в Біляївському районі може дати поштовх для створення сучасного промислово-портового об’єкта, який почне працювати на економіку не лише району й Одеської області, а й усієї України. Очікується, що захищений від морського хвилювання Хаджибейський лиман, сухопутні магістралі, що його оточують, енергетична інфраструктура, вільні прибережні території й кваліфіковані кадри одеської портової агломерації забезпечать ефективний розвиток найбільшого в країні транспортно-логістичного хаба й комплексу припортових виробництв на перетинанні найважливіших євроазіатських транспортних коридорів.
Наскільки може бути реалізована нова макроекономічна концепція на локальному рівні, у цьому випадку — Біляївського району?
Нині в районних структурах України, як і на всіх рівнях влади, аж до загальнонаціонального, представлені різновекторні політичні конкуренти, які зайняті боротьбою за лідерство. Однак суттєва відмінність районних депутатів від столичних, що вони легше можуть прийти до консенсусу, оскільки живуть безпосередньо на своїй малій батьківщині й більше мотивовані зробити корисне для свого краю, для землі, на якій жили їхні батьки, і житимуть їхні діти. Тому наразі механізм соціально-економічного розвитку реально реалізувати на субрегіональному рівні, з наступним його тиражуванням на інших територіях країни. Усе це можливо, особливо якщо нинішня столична влада, у запалі захоплення власними проблемами, просто не помітить, що силами місцевої влади реалізуються позитивні сценарії розвитку країни.
Потрібно поквапитися, інакше корабель — держава Україна — не залишиться на плаву... Кому, крім авторів згубної для суспільства та держави внутрішньої й зовнішньої політики, незрозуміло, що ми катастрофічно швидко гаємо час? Але підгодовані експерти продовжують вирікати пустопорожні сентенції, виправдовуючи чергові помилки уряду. Не мають терапевтичного впливу й вигуки їхніх опонентів про те, що все пропало, бо це те саме що команда «полундра» на кораблі. Це провокує паніку, нагнітає депресію й зневіру, примушує команду, чи то пак, українців, поспішно залишати країну.
Краще б ті, хто ще здатен думати й діяти, узялися за пошуки виходу з пастки, у яку потрапила країна. Найголовніше на сьогодні — сформулювати основні принципи сучасного державного устрою й знайти ефективні драйвери економічного зростання.
Михайло ФРЕЙДЛІН, кандидат економічних наук, радник голови Національної науково-технологічної асоціації України.
