Презентація книги, присвяченої одному із провідних діячів кримськотатарського народу, голові Кримськотатарського національного уряду в 1917-1918 рр. Номану Челебіджихану, «Не заросте травою поле бою...» відбулася у Києві. Перший демократично обраний Таврійський муфтій відомий і як поет, автор національного гімну.
Презентуючи книгу, вперше перекладену українською, народний депутат України Мустафа Джемілєв зазначив: «Рівно 100 років тому, після 135 років першої окупації Криму Росією і розвалу Російської імперії, коли народи цієї імперії отримали право виражати свої думки відкрито, кримські татари зробили відчайдушну спробу реалізувати своє право на самовизначення. Вони передусім відродили свій національний інститут — Курултай і проголосили Кримську Народну Республіку. Головними і ключовими фігурами в цьому русі були 33-річний Номан Челебіджихан, його друг Джафер Сейдамет — випускник Сорбонни, Амет Озенбашли, Сеітджеліль».
Номан Челебіджихан виступав за рівноправ’я всіх етносів на півострові і ставив завдання створити для «кожного народу потрібні рівні права й умови» в демократичній державі. Він багато уваги приділяв народній освіті, тож завдяки йому в Сімферополі були відкриті жіноча гімназія та технікум, на базі Зинджирли-медресе — Педагогічний інститут, короткострокові курси підвищення кваліфікації і обов’язкові іспити охопили всіх вчителів.
Проте прихід до влади більшовиків, які не визнавали кримськотатарський уряд, поставив під загрозу існування молодої Кримської Народної Республіки. Її прихильники в ході кровопролитних боїв із більшовиками були розбиті, лідер національно-визвольного руху, який відмовився виїхати з Криму до Туреччини, кажучи «я не можу забрати в еміграцію весь свій народ», заарештований червоними матросами і розстріляний, а його тіло більшовики викинули в море.
Мустафа Джемілєв зазначив: «Окрім татар, розстрілювали або топили живцем усіх. Російський письменник Михайло Бунін розповідав, що через декілька місяців водолази, які обстежили узбережжя в Севастополі, побачили в морі ліс трупів, до ніг яких були прив’язані камені».
Паралелі з тогочасними подіями і сьогоденням, коли Крим знову опинився під московською окупацією, провів народний депутат України Рефат Чубаров.
Книга кримськотатарського класика Юнуса Кандима вміщує дослідження життя і творчості Н. Челебіджихана, його публіцистичні, прозові і поетичні твори. Читачеві пропонується і низка статей про стосунки лідера кримськотатарського народу з іншими провідними діячами кінця XIX — початку XX століть — І. Гаспринським, А. Медієвим, А. Озенбашли, про емансипацію кримськотатарських жінок, а також документи з історії Криму в 1917 році.
Переклав книгу відомий науковець, голова правління ГО «Українська ініціатива» Юрій Косенко, а післямову, де міститься глибокий аналіз відносин українського і кримськотатарського національних рухів у 1917 р., написав кандидат історичних наук, координатор Таврійської гуманітарної платформи, науковий співробітник НДІ українознавства МОН України Андрій Іванець.
Як повідомив Юрій Косенко, книга побачила світ в одному з видавництв міста Ічні Чернігівської області. Свого часу у цьому райцентрі не раз бував Номан Челебіджихан, який підтримував зв’язки з Українською Центральною Радою. Тож 23 лютого, у день розстрілу діяча, на залізничній станції Ічні буде відкрито меморіальну дошку на його честь.
Фото зі сторінки Ярослава ФАЙЗУЛІНА у Фейсбуці.
