Учора в Інституті законодавства Верховної Ради презентували програму заходів із поширення знань у галузі міжнародного гуманітарного права (МГП). Тренінги розробили спільно з представництвом Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні. Як зауважив директор Інституту законодавства Олександр Копиленко, делегація Комітету Червоного Хреста давно і плідно працює у нашій країні, засвідчуючи свій високий авторитет і подвижницьку місію. Однак події, які відбуваються на сході, змушують по-новому подивитися на цю роботу і, відповідно, орієнтуватися на нові завдання.
Між двома організаціями підписано меморандум про співробітництво, в рамках якого і відбуватимуться відповідні заходи. Протягом наступного тижня народні депутати, їхні помічники-консультанти, співробітники секретаріатів комітетів та парламентських фракцій і апарату Верховної Ради зможуть прослухати курс лекцій, який становитиме 42 академічні години. Їм розкажуть про особливості здійснення гуманітарної діяльності Місії Міжнародного Комітету Червоного Хреста на сході України, про сферу застосування норм МГП і міжнародні стандарти в галузі прав людини. Говоритимуть про обов’язки із задоволення потреб населення, яке перебуває під контролем сторін конфлікту, про відповідальність за порушення норм гуманітарного права. Піднімуть тему методів та засобів ведення війни і заборони на використання певного виду зброї тощо. Під час підсумкового семінару слухачі навчального курсу отримають сертифікати Інституту законодавства Верховної Ради та Міжнародного Комітету Червоного Хреста.
Як зауважив заступник глави делегації Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні Руфі Роже, міжнародне гуманітарне право є багаторічним і, водночас, новим. Він нагадав, що 150 років тому пан Анрі Дюнан, який, власне, став засновником комітету та міжнародного гуманітарного права, потрапив на поле бою і був вражений побаченим. Він вжив певних заходів, зокрема, налагодив надання першої допомоги пораненим. Саме тоді з’явилася ідея створення таких товариств і формування набору певних правил, якими вони користуватимуться. Із часом цей перелік правил розширювався і став тим, що нині ми називаємо міжнародним гуманітарним правом. Цей набір правил регулює питання, які виникають переважно у зв’язку зі збройним конфліктом. Вони також передбачають, як мають проводитися бойові дії, і встановлюють певні межі для сторін, які безпосередньо беруть у них участь, а також гарантують захист для цивільних осіб та інфраструктури, життєво необхідної для виживання мирного населення. Йдеться, наприклад, про електростанції або об’єкти водопостачання. Ці правила стосуються також і внутрішньо переміщених осіб та осіб, які проживають на тимчасово окупованих територіях. В Україні, на жаль, є такі гуманітарні проблеми, зауважив Р. Роже. Відтак стає очевидним, що МГП для нас дуже актуальне. Протягом трирічного конфлікту на сході страждають люди і їхня гідність, відбувається також і забруднення земель, передусім, мінами та снарядами, які не розірвалися. Нині чиновники в Україні думають, як вирішити ті самі питання, над котрими замислювався Анрі Дюнан.
Міжнародний досвід засвідчує: парламент має визначну роль у розв’язанні проблем, які стосуються збройного конфлікту. Адже саме цей орган відповідальний за імплементацію норм міжнародного права в національне законодавство і ратифікацію договорів. Окрім того, реалізовуючи наглядову функцію, парламент має можливість забезпечувати належну підготовку військових та служб безпеки, особливо в частині їх знання норм міжнародного права. Один із кроків, за допомогою якого представники Міжнародного Комітету Червоного Хреста мають намір розвивати співпрацю з українськими законотворцями, — створення посібника з міжнародного права для народних депутатів. Його презентуватимуть також наступного тижня.
Надія СМІЯН.
