Вчені роблять практичні кроки для зменшення негативного впливу біоцидів на населення
Що спільного, приміром, між пранням білизни, дезінфекцією приміщень, води, інструментів та рук хірурга перед операцією? У цих та багатьох інших випадках маємо справу з речовинами, які, крім прямої, мають ще й побічну дію. Остання, як правило, негативно впливає не лише на конкретну людину, а й на довкілля. І не тільки в день використання. Шкідлива післядія може проявлятись роками, а то й десятиріччями. Це підтверджує медична статистика, яка констатує зростання негативного впливу на довкілля, а відтак і на здоров’я людей.
— Проблему мало констатувати, — каже директор Інституту громадського здоров’я Національної академії медичних наук України академік НАМНУ Андрій Сердюк (на знімку крайній ліворуч під час семінару). — Її треба розв’язувати. Хто і як це має робити? Останніми роками конкретної відповіді на це запитання в державі немає. Свого часу використання біоцидів (пестицидів та дезінфікуючих засобів) регулювала та контролювала санепідемслужба. Її ліквідували. Тим часом у країні використовуються сотні препаратів. Не все про всі нам відомо. Та й перевірені одні застосовуються з дотриманням передбачених вимог, інші — «на око». Якщо й далі так триватиме, можемо отримати екологічну катастрофу. Наш інститут узявся протистояти цій біді. Звичайно, як і всі наукові установи, відчуваємо брак фінансів. Включилися в боротьбу за міжнародні гранти. Здобули перемогу. Шлях до неї був нелегкий і довгий.
У 2013 році уряд України в особі Державної установи «Інститут гігієни та медичної екології НАМНУ» (нині ДУ «Інститут громадського здоров’я») за експертної підтримки ВООЗ підготував і подав пропозицію щодо проекту «Зміцнення потенціалу для раціонального управління біоцидами для зменшення впливу на населення в Україні» в тринадцятому раунді заявок до Цільового фонду Програми швидкого старту Стратегічного підходу до міжнародного регулювання хімічними речовинами (CПMPXР, SAICM). У березні 2017 року було підписано Угоду щодо реалізації проекту між Програмою ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), яка є адміністратором Цільового фонду Програми швидкого старту СПМРХР та ВООЗ. Згідно з цією угодою укладено угоду між ВООЗ та Інститутом громадського здоров’я щодо впровадження проекту на національному рівні у співпраці МОЗ, Мінекології та відповідно до процедур ВООЗ.
Зрозуміло, що така угода — визнання доробку і потенціалу колективу інституту на міжнародному рівні. І він підтвердив це, долучившись одразу до роботи. Вирішено організаційні питання, плідно працюють експерти. Зроблене і плани було проаналізовано на міжнародному семінарі з питань управління біоцидами в Україні, зниження ризиків їх впливу на здоров’я людей, який відбувся в Інституті 23—24 листопада 2017 року. Відзначалось, що держава фактично самоусунулась від контролю за ситуацією. На це звертають увагу не лише вітчизняні спеціалісти, а й в Європі. Адже річки, ґрунтові води, повітря кордонів не визнають. Тож мета проекту — окреслити реальну ситуацію (не взагалі, а конкретно) в управлінні біоцидами і в иробити та запропонувати заходи для зменшення впливу їх на населення. Наступний етап — створення законодавчих та нормативних документів, адаптованих до ЄС, які регламентують поводження з біоцидами. Підхід має бути комплексний: від контролю сировини, виробництва, використання препаратів до їх утилізації. У підсумку передбачається створення державного регуляторного механізму, який має зміцнити потенціал раціонального управління біоцидами і сприяти зменшенню їхнього негативного впливу.
— Проблема використання біоцидів в Україні перезріла, — сказала керівник представництва ВООЗ в нашій країні Марте Єверард. — Використовуються сотні препаратів. Актів регулювання немає. Цей проект дасть змогу заповнити пробіл. Під час підготовки відповідних документів слід враховувати європейський досвід, де схожі проблеми врегульовано. Завдання ставиться так, щоб зменшити вплив біоцидів на здоров’я та смертність людей.
На думку представника Європейського регіонального офісу ВООЗ Ірини Застенської, на семінарі з’ясовано ситуацію для руху вперед. А це — чітко поставлені завдання, час на їх виконання, підходи до розв’язання проблем і розробка відповідних законодавчих документів. Однак, наголосила вона, повністю проблему проект не розв’язує. Попереду — робота влади, яка має затвердити закони, і суспільства, що їх виконуватиме.
Отже, користуючись міжнародною термінологією, діагноз поставлено, інструменти для усунення хвороби розробляються. Затвердити їх мають законодавці. Використовувати повинні представники багатьох міністерств і виробників. Є над чим працювати і правоохоронцям. Тобто йдеться про узгоджений міжвідомчий підхід. Інститут громадського здоров’я ініціював і розпочав справу, результатів якої чекають не лише в нашій країні. ООН не раз наголошувала, що держави відповідальні одна перед одною та перед міжнародним співтовариством за збереження природного потенціалу та здоров’я людей. Отож Україна до 2020 року має домогтися екологічно раціонального використання хімічних речовин і всіх відходів упродовж усього їх життєвого циклу відповідно до узгоджених міжнародних принципів, істотно скоротивши безконтрольне потрапляння їх у повітря, воду та ґрунт при нераціональному використанні біоцидів. Саме під цим кутом зору варто оцінювати роботу, започатковану Інститутом громадського здоров’я імені О.М. Марзєєва НАМНУ спільно з фахівцями інших установ і відомств, громадських організацій України як національних експертів.
— У державі є багато організацій і установ, які могли і повинні були включитись у боротьбу за міжнародний грант. І лише Інститут громадського здоров’я наважився на такий крок, — сказав віце-президент НАМН України, академік НАМНУ Дмитро Заболотний. — За цим — не лише високий науковий потенціал, але й чітка громадянська позиція. Колектив звалив на свої плечі найважче, щоб країні жилося краще.
Семінар завершився. Робота набирає нових обертів. Її результат залежатиме від розуміння важливості проблеми владними структурами та їхньої готовності співпрацювати. Започаткована робота — це турбота про оздоровлення людей. За даними ООН, збільшення тривалості життя на один рік відповідає зростанню ВВП на чотири відсотки. На думку авторитетних учених і фахівців, якщо об’єднати зусилля і постаратися, саме такий буде результат ініціативи Інституту громадського здоров’я.
Микола ПЕТРУШЕНКО.
Фото надано автором.
Київ.
