Сьогодні у Верховній Раді України відбудеться урочисте засідання, присвячене 100-річчю першого Курултаю (парламенту) кримськотатарського народу.
За словами народного депутата, голови Меджлісу (до слова, виконавчого органу Курултаю) Рефата Чубарова, на ньому будуть присутні представники дипломатичних установ, провідні українські громадські діячі, чинні народні депутати, а також народні обранці попередніх скликань, які в той чи інший спосіб займалися вирішенням питань, пов’язаних із Кримом. «Приїде велика група наших співвітчизників із Криму, запрошено й представників кримськотатарської діаспори, будуть присутні муфтії Польщі, Литви, Румунії», — розповів Р. Чубаров.
Значення першого Курултаю, що зібрався в Бахчисараї 26 листопада (9 грудня за новим стилем) 2017 року, складно переоцінити. Він став квінтесенцією культурно-національної боротьби за визволення кримських татар з-під російського імперського ярма. Започаткував цей рух за кілька десятиліть перед тим відомий просвітитель Ісмаїл Гаспринський, а з березня 2017 року очолив визвольні процеси високоосвічений юрист і богослов, муфтій Криму Номан Челебіджихан.
13 (27) грудня 1917 року на Курултаї була ухвалена справді демократична конституція кримськотатарського народу. У ній ішлося про загальне виборче право, скасування звань і привілеїв, рівноправність жінок і чоловіків (в Європі в цей час жінки про такі права могли лише мріяти) тощо. Курултай підкреслив, що не зазіхає на права інших народів Криму. «Наше завдання, — казав Н. Челебіджихан, — створити таку державу, як Швейцарія. Народи Криму є чудовим букетом, і для кожного необхідні рівні права та умови, адже нам іти пліч-о-пліч». Але втілити в життя схвалені закони й принципи не вдалося. У середині січня 1918 року більшовики після кривавих боїв розігнали Курултай. З 22 по 24 лютого у севастопольській в’язниці було розстріляно майже 600 осіб, серед яких і Номана Челебіджихана.
На жаль, ці сторінки кримськотатарської історії, які так сильно перегукуються з українськими, стають нам відомі лише сьогодні, коли Крим окуповано. Урочисте засідання у Верховній Раді — це перша такого масштабу подія в історії українського та кримськотатарського народів. Чому на цю дату сьогодні звернули таку увагу, «Голос України» запитав у відомого історика, кандидата політологічних наук Гульнари Бекірової:
«Гадаю, це пов’язано не так з інтересом до конкретної події, як загалом з підвищенням, а точніше, виникненням зацікавлення до кримських татар в Україні. Зацікавлення позитивного, коли раптом, через четверть століття після початку масового повернення, з’ясувалося, що у Криму є корінний народ, що у цього народу є свої прагнення та мрії, своя самобутня культура і традиції... Переломним моментом тут стала, безумовно, анексія в березні 2014 року і позиція кримськотатарського народу в особі її представницького органу — Меджлісу. Як відомо, кримські татари виявилися єдиною проукраїнською політичною силою у Криму. Добре, що все це відбулося, але шкода, що відбулося це лише після такої масштабної трагедії».