Так уже повелося, що той, хто має хоч найменші важелі тиску, безсоромно намагається використати їх, звісно, у власних цілях. Пам’ятаєте героїню Мордюкової, котра погрожувала тим, хто не братиме лотерейні квиточки, відключити газ? На Полтавщині пішли далі. Вони не шантажують, а просто дурять довірливих пенсіонерів.
Наведемо ситуацію, описану в листі до редакції, автор якого скаржиться на свавілля, що чинять деякі газорозподільні підприємства Полтавської області. І закон їм не закон, і обманом не гребують. Лист надійшов із селища міського типу Котельви від пенсіонерки Нінель Сидоренко. Процитуємо.
«Прийшов до нас кур’єр із газконтори — приніс листа... згоду, хоча такого терміну у вітчизняному діловодстві немає...».
Справді. Є угода, договір, але суть не в тім. З документа випливає, що споживачеві пропонується «укласти договір на технічне обслуговування внутрішньобудинкової/внутрішньоквартирної системи постачання приватного житлового будинку/квартири. До листа-згоди додається акт виконаних робіт на суму 198,78 грн...».
Як розповіла авторка, зі слів кур’єра стало відомо, що ніхто й ніяких робіт не виконуватиме — виконавців немає, але якщо договір підписав, то, виходить, доведеться платити. Збагнула жінка це згодом, а коли принесли, то підпис поставила, адже «офіційний папір».
«Мені 70 років, звикла вірити людям на слово», — виправдовується вона.
Як виявилося — дарма. Бо ті з сусідів, хто не підписав, спокійно почуваються, а на адресу нашої дописувачки згодом надійшов такий собі «лист-претензія», а у ньому — суворе попередження. Мовляв, договір підписали, а досі не заплатили! Ай-яй-яй. Як не соромно!
«Такого ще не бувало, — бідкається Нінель Василівна, — роботи не виконано, а вимагають оплату! За що?»
А автор листа, тобто ПАТ «Полтавагаз», не вгаває — погрожує: «Відповідно до вимог чинного законодавства, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом... рекомендуємо у термін до (дата) погасити всю суму заборгованості в добровільному порядку відповідно до отриманого рахунку. Керуючий Чутівським РГП Телятник С. В... Число.... Підпис...».
Ось так. Судячи з усього, в підступну пастку полтавських газівників потрапила не одна Нінель Василівна, необачно залишивши свій підпис під цим, з дозволу сказати, документом. Непокоїть інше: що монополісти не гребують нічим у своєму прагненні наживи. Не вдалося свого часу запровадити абонплату на газову трубу, яку в переважній більшості люди самі ж оплатили, то почали вигадувати послуги, що їх навряд чи нададуть. Що залишається ошуканим пенсіонерам — платити чи все-таки чекати й сподіватися, що Держспоживслужба, НКРЕКП та Антимонопольний комітет України наведуть урешті лад у взаємовідносинах між надавачами послуг та споживачами?
Віктор БОНДАР.
