У Хорошівському районі ще в 2015 році розпочався процес утворення об’єднаних територіальних громад. Спершу їх було дві, а згодом долучилася й третя. Як нині живуть ці громади? Які набутки в них з’явилися? Які проблеми розв’язали гуртом, а для яких доведеться й наступного року шукати вирішення? І взагалі, якої думки керівники й прості люди про життя в об’єднаних громадах?
Галина Ширченко, голова Хорошівської райдержадміністрації:
— Три наші ОТГ — Хорошівська, Новоборівська та Іршанська — охопили 84 відсотки населених пунктів району. «Самостійними» залишилися поки що Топорищенська та Радицька сільські ради. В ОТГ почали створювати свої відділи, які займаються медициною, освітою, соціальним захистом; намічають проекти, що їх збираються реалізувати. Приміром, Новоборівська ОТГ має вже свій перспективний план розвитку громади.
А в Хорошівській ОТГ перші в області створили медіатеку — книгозбірню із комп’ютерною та Wi-Fi-зонами. Також зробили утеплення та ремонт приміщення гімназії (на це пішли й кошти Державного фонду регіонального розвитку).
Однак під час освоєння нового статусу громади стикаються з проблемами, про які й не здогадувалися, коли стратегію розвитку розробляли. Зокрема, «виринули» клопоти зі співфінансуванням (і взагалі існуванням) трудового архіву, з виділенням коштів із місцевих бюджетів на деякі пільги, комунальні платежі тощо. Не повністю вдалося ще налагодити співпрацю громад у важливих питаннях, що стосуються інтересів жителів і держави. Але процеси йдуть, громади намагаються знайти спільну мову, щоб навчитися виживати.
Володимир Столярчук, голова Хорошівської ОТГ:
— З початку року маємо свій бюджет. Створили власний центр обслуговування соціально незахищених, який опікується майже двома сотнями самотніх та інших осіб, котрі потрапили в складне становище. З нового року будемо спрямовувати кошти на ремонт доріг, медичні установи візьмемо на своє фінансування. Сподіваємося, що земля за межами населених пунктів буде нарешті передана громаді — а це ще один наш матеріальний резерв. Ми вже викупили приміщення колишнього хлібозаводу й створимо там підприємство з ремонту сільгосптехніки. Готується до пуску сонячна електростанція. А це все — нові робочі місця.
До речі, наша ОТГ — досить велика. Вона складається із 44 населених пунктів, де мешкають майже 17 тисяч осіб. Маємо 12 шкіл, 13 дитячих садочків, про які тепер дбаємо самі.
Володимир Ковальчук, підприємець, керівник ПП «Полісся»:
— Не хочеться, щоб утворення ОТГ набрало ознак «компанійщини». Варто все добре продумувати — і плани розвитку, й інші кроки. Може, не слід було створювати три ОТГ, а одну, до якої увійшов би весь район, як це зробили, приміром, на Хмельниччині. Тоді й не довелося б «розпорошувати» установи та кошти.
Лідія Вербило, в.о. старости Рижанського старостинського округу:
— Є вже позитивні зміни. З’явилися кошти й можливість покласти асфальт на дорозі біля школи. Плануємо ще чотири кілометри доріг прогрейдерувати до сіл Грабівки й Данилівки. Відкрили міст через Іршу, який будували дев’ять років, та ще й розчистили русло річки. Готуємося до семінару із зеленого туризму, що відбудеться в Рижанах. Ми маємо що продемонструвати гостям, які приїдуть, зокрема музей рушника, музей льону. Допомагаємо медичним закладам. Наша громада (а це вісім сіл округу) зібрала понад дві тонни овочів — картоплі, капусти, моркви, буряку — для Хорошівської райлікарні.
Звісно, є й болючі проблеми, спричинені змінами. Приміром, скоротили в нашій сімейній амбулаторії посаду стоматолога. Тож ми втратили заразом і сімейного лікаря, бо він із дружиною-стоматологом виїхав до іншого району, де подружжю медиків запропонували роботу і житло.
Скоротили й штат у сільській раді (щоправда, майже всі знайшли собі інші місця роботи), тепер на одного діловода лягло чимало обов’язків, у тому числі й оформлення різних довідок. А їх уже видали десь із 1800 з початку року, зокрема й на субсидії.
Але це все — «хвороби» змін. Ми їх, звісно, подолаємо, коли гуртом візьмемося за діло.
Григорій Рудюк, голова Новоборівської ОТГ:
— Десять мільйонів гривень власних надходжень ми вже маємо. Залучаємо різні джерела, зокрема програми ПРООН, які допомагають розвитку громади. У складі нашої ОТГ — понад 8,7 тисячі населення, 17 сіл і селище Нова Борова. Тож є до чого докласти руки й кошти. Позитивна риса змін — пробудилася активність самих громадян, особливо людей віком 30—40 років. Вони бачать тепер перспективу для себе й своїх дітей і не чекають, як мовиться, біля моря погоди, а покладаються на власні сили та інтелект.
Розпитувала Галина КАВУН.
Житомирська область.
