Проблеми охорони Природи (тепер це частіше називають «проблеми сталого (збалансованого) розвитку Природи», або «sustainable development») були актуальними ще на зорі формування нинішніх релігій і філософських течій — тобто уже протягом багатьох тисяч років кращі уми людства застерігали свої народи від необачного і лише корисливого її використання. Проте людство, взявши на себе місію господаря Природи, лише у другій половині минулого століття почало бити на сполох про можливу антропогенну катастрофу живого світу на нашій планеті.

До прірви — лише крок

Екологічна наука продемонструвала: різке і прогресуюче зменшення біорізноманіття та приросту біомаси на планеті Земля, що є головною загрозою поширення голоду; необдумані індустріалізація та урбанізація викликали зменшення видів і кількості живності на материках і у водах світу, що призвело до порушення балансу між киснем і вуглекислотою в атмосфері (у бік збільшення кількості вуглекислоти з явищами «парникового» ефекту і потепління клімату); різке зростання в атмосфері кількості оксидів сірки і азоту (з явищами кислотних дощів і смогів та «закислення» ґрунтів і вод, що обумовлює порушення традиційних агроландшафтів та посилення таких хвороб у людей, як діабет, подагра, алергія, рак, а також є основною причиною розпаду коралових рифів в морях тощо); значне забруднення біосфери (в т. ч. питної води і харчів) надзвичайно токсичними речовинами (важкі метали, радіонукліди, пестициди, консерванти, отруйні речовини технологічних і побутових відходів тощо); помітно зміщаються географічні регіони традиційних для них інфекційних хвороб рослин, тварин і людей; зростає кількість країн, де населення не забезпечено питною водою і харчами, що обумовлює виникнення великих конфліктів і війн за території та проблем з біженцями тощо.


Зазначене стало реальною причиною проведення трьох міжнародних екологічних конференцій за участю глав держав із майже двохсот країн (Стокгольм — 1972 р., Ріо-де-Жанейро — 1992 р., Йоханнесбург — 2002 р.), де й було вирішено, що єдиним виходом із цього становища є широке застосування розробленої світовою спільнотою (під керівництвом ООН) Міжнародної системи сталого розвитку Природи і природокористування (МССРПіП). Практичним інструментом для її реалізації стало застосування міжнародних і національних стандартів практично для всіх сфер діяльності людини та об’єктів Природи і природокористування, якості та безпечності харчів, води, повітря тощо. Політичний девіз МССРПіП такий: «Задоволення потреб нинішніх поколінь не має ставити під загрозу можливостей наступних поколінь задовольняти і свої власні потреби!».


Протягом останніх приблизно 20 років майже двадцять країн освоїли і реалізували МССРПіП у власній економіці, створивши свій своєрідний «клуб» із власним ринком товарів. Сьогодні всі вони серед найуспішніших країн, і зайти в їх ринок можуть лише ті товари і продукція, які відповідають нормативам відповідних міжнародних стандартів. Інші країни, які не освоїли міжнародну стандартизацію і сертифікацію, можуть зайти в зазначений ринок, як виняток, лише із сировинними ресурсами.


Пріоритет для земель і лісів — залучення інвестицій, а не продаж


На жаль, Україна, хоча і провела досить велику роботу з освоєння теорії МССРПіП, у практичній її реалізації зупинилася ще майже десять років тому і отож нині не входить до успішних країн зазначеного «клубу». Це завдає державі величезних збитків, бо ціна несертифікованої сировини як мінімум вдвічі нижча, ніж сертифікованої. Водночас торговельна вигода у разі продажу готової для вжитку сертифікованої продукції у два-чотири рази вища, ніж сировини, в т. ч. зерна, металу, металолому, кругляку, м’яса тощо. Враховувати треба і соціальний аспект цієї проблеми (наявність сучасної сертифікованої переробної, транспортної та сервісної промисловості забезпечує зростання кількості робочих місць та надходжень податків, а звідси — рівень наших зарплат, пенсій і т. д.). Хто має бажання, порахуйте наші щорічні втрачені вигоди з причини торгівлі сировинною продукцією. Ось де одна із основних причин нинішніх наших зарплат, пенсій, соціальних благ тощо. Ось чому так «б’ються» за наші сировинні ресурси наші сусіди — хочуть бути багатими і розумними, а що ж залишиться нам...


Одними з важливих причин такого становища є: наша слабка організаційна і науково-інноваційна діяльність у питаннях практичної реалізації зазначеної МССРПіП; безвідповідальне ігнорування нормативів і технологій міжнародної стандартизації і сертифікації виробленої продукції багатьма підприємствами і навіть політиками; відсутність сучасної інтегрованої і сертифікованої лабораторної бази для визначення параметрів якості і безпечності сировини, готової продукції і об’єктів довкілля та можливих загроз біологічної, радіаційної і хімічної безпеки; розруха державного медико-, ветеринарно-, мікробіо- і фітосанітарних систем контролю якості та безпечності діяльності відповідних сфер економіки і стану довкілля та внутрішніх і експортно-імпортних торговельних операцій; низький рівень спеціальної і просвітницької роботи з відповідними фахівцями і населенням у сферах запровадження МССРПіП та низькі заробітна плата і престиж працівників науково-інноваційної сфери діяльності (через це вони їдуть на роботи за кордон, де їх діяльність високо оцінюється). Підвищеної уваги потребує також економічне, правове і соціальне обґрунтування поетапного переведення економіки України на нормативи національної і МССРПіП і перспективи цього переходу.


Особливо кричущим є стан зазначеної діяльності у нашому середньому і малому аграрному, продовольчому, водогосподарському, транспортному і торговельному бізнесах — вони залишилися майже сам на сам з усіма проблемами, у т. ч. з визначенням вартості своїх земельних та інших природних ресурсів. Тут також необхідно законодавчо виробити відповідні документи, керуючись нормативами МССРПіП. Тоді наші землі та ліси стануть більше предметом інвестицій, а не купівлі-продажу.


Об’єднаймося заради майбутнього!


Певним винятком із зазначених проблем сталого розвитку є низка успішних птахівничих, овочевих, садових, тепличних та окремих комплексних агропромислових господарств, які самотужки налагодили і об’єднали всі виробничі, сервісні й торговельні служби і повністю (або майже) освоїли міжнародну і національну стандартизацію і стандартизацію як своєї продукції, так і всього технологічного ланцюга її отримання. Тому їх товар успішно конкурує на світових ринках. Відзначимо, що керівники цих господарств, як правило, є Герої України та інші заслужені в країні фахівці й молоді бізнесмени. У них також є чимало проблем (правових, екологічних, соціальних, рейдерських тощо), але їх праця заслуговує великої вдячності, бо нині є в кого повчитися і у нас в Україні.


Беручи до уваги викладене, такі громадські організації, як «Рада Героїв України в АПК» і «Агросоюз України», Міністерство екології і природних ресурсів України, а також Президії і ряд Інститутів Національної і галузевих національних Академій наук та університетів України розробили і запропонували уряду України Проект науково-інноваційної програми (далі — Програма) із запровадження МССРПіП передусім у практику природоохоронної, аграрної, продовольчої, енергетичної, водогосподарської, лісогосподарської, транспортної і низки інших сфер економіки України, адаптувавши до наших умов сервісну інформаційно-консультативну систему (Extension servisе system), яка на сьогодні діє у США і є найефективнішою у світі.


Для управління реалізацією цієї Програми її ініціаторами пропонується утворення виконавчого органу Програми — Міжнародного науково-інноваційного Консорціуму національних та іноземних організацій—учасників Проекту, під назвою «Інтерстандарт природокористування в Україні» у статусі юридичної особи. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення мінімальних потреб діяльності Консорціуму мали б здійснити: Кабінет Міністрів, іноземні та вітчизняні інвестори, відповідні міністерства України, внутрішні та інші зарубіжні проекти тощо. Першочерговими основними завданнями діяльності Консорціуму, як виконавчого органу Програми на 2018—2020 роки, мають стати:


1. Організація національного електронного науково-інноваційного Центру інформаційно-консультативного забезпечення агропромислової, продовольчої, природоохоронної і низки інших сфер економіки України (з обласними філіями, що поступово замінить нинішню і досить застарілу дорадчу систему). Цей Центр має налагодити також відповідну співпрацю з космічними Агентствами України і США, які здійснюють супутникові спостереження за станом і використанням природних ресурсів, а також створити і підтримувати функціонування національної бази електронних даних з питань землеустрою і запровадження МССРПіП в Україні.


2. Модернізація наявних та утворення нових сертифікованих національних і галузевих аналітичних, науково-дослідних, навчальних та діагностичних Центрів (лабораторій) контролю якості та безпеки сировини, готової продукції та об’єктів довкілля за нормативами МССРПіП (включаючи обласні, районні та окремих підприємств). Водночас необхідно також переглянути ухвалені нещодавно Верховною Радою України   документи щодо скасування контролю за якістю і безпечністю певної імпортованої і національної продукції.


3. Утворення національного науково-інноваційного Центру аналізу і розповсюдження новітніх знань і технологій МССРПіП (з обласними філіями). Його завданням буде організація стандартизації і сертифікації продукції, технологій та підприємств в цілому; організація демонстраційних господарств, які функціонуватимуть за нормативами МССРПіП; участь в організації виставок, конференцій, учнівських олімпіад, стажування фахівців і сільської молоді в успішних господарствах та контроль за використанням інтелектуальної власності за нормативами МССРПіП (із залученням Національного виставкового центру, ЗМІ, товариства «Знання» тощо). До речі, щось подібне у нас уже було і дещо ще залишилося, але уже застаріле.


4. Утворення національного науково-інноваційного Центру з питань економіки, соціології і правових відносин при застосуванні МССРПіП в Україні.


5. Утворення регіональних (обласних і районних) сертифікованих служб технологічного, технічного і спеціального фахового сервісу функціонування МССРПіП безпосередньо у господарствах, підприємствах тощо.


6. Інші заходи протягом зазначеного та наступних періодів, які випливатимуть у процесах освоєння та діяльності МССРПіП в Україні.


Передбачаються також окремі звернення до відповідних органів США, ФРН, Ізраїлю, країн Індокитаю для співпраці і допомоги Україні в залученні інвесторів, науковців і успішних бізнесменів для прискорення освоєння МССРПіП в Україні, включаючи розробку техніко-технологічних завдань розбудови зазначених центрів, лабораторій, демонстраційних господарств і технологій тощо.


Доцільно було б також поєднувати зазначену діяльність в Україні з країнами, які також активно переводять свою економіку на нормативи МССРПіП (окремі країни східної Європи та Південної Америки, КНР тощо).


Важливо зазначити також, що запровадження МССРПіП в Україні та дотримання її нормативів стане одним із найкращих способів профілактики і боротьби з нинішньою корупцією в Україні й запорукою значного підвищення рівнів якості та безпечності життя наших людей та недопущення падіння України в число держав третього світу.


Виходячи з цього, звертаємося до найвищого керівництва держави і просимо зробити все можливе для зупинки війни і забезпечення участі України в новому об’єднанні країн східної Європи «Три моря», бо питання освоєння нормативів сталого розвитку у них буде одним із головних завдань цього об’єднання, а нам треба працювати з ними спільно. До речі, Росія також зайняла активну позицію у вирішенні цього питання, тому запрошення Президента Хорватії увійти РФ до зазначеного об’єднання багато про що говорить, а Україна може залишитися в ізоляції. Тому ми просимо також невідкладно прийняти відповідне розпорядження (постанову) уряду щодо організації впровадження МССРПіП в Україні та утворення її виконавчого органу — Консорціуму. До речі, проект зазначеного розпорядження уже завізував майбутній інвестор із США і підписав відповідний меморандум. Великі надії ми покладаємо також на політичну підтримку українських партій, які включили (або включать) низку положень МССРПіП у Програми своїх дій (Республіканська партія «ТрибунаЛ», Аграрна та Селянська партії тощо).


Звертаємося також до всього населення України — ми ще маємо шанс долучитися до держав, які освоїли Міжнародну систему сталого розвитку Природи і природокористування, і достойно жити на нашій прекрасній Землі та пишатися собою. 

 


Дмитро МЕЛЬНИЧУК, голова оргкомітету Програми МССРПіП в Україні, Герой України, радник Президій НАН і НААН України, академік.